Апеляційний суд міста Києва
1[1]
Іменем України
11 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_5
та її представника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року,
Зазначеною ухвалою слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_7 відмовила у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність органу досудового слідства у кримінальному провадженні № 12013170380000765.
Своє рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 слідчий суддя, посилаючись на вимоги ч. 4 ст. 304 КПК України, обґрунтувала тим, що заявник (потерпіла) подала скаргу на бездіяльність слідчого, яка не підлягає оскарженню згідно ст. 303 цього Кодексу.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року та ухвалити нову ухвалу, якою розглянути по суті її скаргу на бездіяльність органу досудового слідства від 29 січня 2016 року, подану до Подільського районного суду м. Києва.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_5 посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді ґрунтується на помилковому тлумаченні норм процесуального закону, що призвело до їх неправильного застосування та потягло за собою безпідставну відмову у розгляді скарги на бездіяльність органу досудового розслідування, з якою вона, як потерпіла у кримінальному провадженні № 12013170380000765, 29 січня 2016 року звернулася до Подільського районного суду м. Києва.
Зокрема, навівши обставини пов'язані з бездіяльністю слідчого під час проведення досудового розслідування, потерпіла ОСОБА_5 звертає увагу на те, що у разі коли слідчий не виконує обов'язок своєчасного розгляду клопотання, покладений на нього законом, то має місце бездіяльність, оскарження якої прямо передбачено п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Враховуючи ці та інші обставини, наведені в апеляційній скарзі, потерпіла вважає, що її скарга від 29 січня 2016 року була цілком обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, а тому підлягала розгляду та задоволенню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу та її представника, які підтримали скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали провадження та проаналізувавши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена скарга підлягає задоволенню лише частково, виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 , слідчий суддя виходила з того, що зазначена скарга подана на бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 303 КПК України.
Однак, такий висновок слідчого судді не може бути визнаний обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту скарги, з якою потерпіла ОСОБА_5 звернулась до Подільського районного суду м. Києва, підставою для її подання стало те, що слідчий, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013170380000765, залишив без уваги чергове клопотання представника потерпілої від 11 січня 2016 року, подане в порядку ст. 220 КПК України, у зв'язку з чим, поряд з іншими вимогами, вона просила слідчого суддю зобов'язати СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві розглянути зазначене клопотання та прийняти процесуальне рішення по суті викладених у ньому питань.
Тобто, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, з посиланням на положення ч. 1 ст. 303 КПК України, ОСОБА_5 , як потерпіла, оскаржувала бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
За таких обставин, слідчий суддя не мала жодних законних підстав для відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 , оскільки остання фактично оскаржувала бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню, що прямо передбачено п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
У зв'язку з цим доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо незаконності ухвали слідчого судді про відмову у відкритті провадження за її скаргою на бездіяльність слідчого слід визнати обґрунтованими, а саму ухвалу такою, що підлягає скасуванню через її безпідставність та невідповідність вимогам кримінального процесуального закону, з постановленням нової ухвали.
Що ж стосується інших вимог апеляційної скарги, зокрема щодо розгляду скарги ОСОБА_5 від 29 січня 2016 року по суті, то в цій частині вона не може бути задоволена, з огляду на наступне.
Як передбачено ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, в тому числі на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
З доданих до матеріалів провадження за скаргою ОСОБА_5 , а також до її апеляційної скарги копій документів вбачається, що представник останньої - адвокат ОСОБА_6 11 січня 2016 року звернувся до начальника та слідчого Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві з клопотанням, в якому зокрема йшла мова про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12013170380000765.
Цього ж дня, тобто 11 січня 2016 року, вказане клопотання було зареєстровано у Подільському РУ ГУ МВС України в м. Києві, про що свідчить відповідна відмітка на його копії.
У відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 220 КПК України, слідчий, не пізніше трьох днів з моменту отримання зазначеного клопотання зобов'язаний був його розглянути та за наявності відповідних підстав задовольнити або винести вмотивовану постанову про повну чи часткову відмову в задоволенні клопотання, як це передбачено ч. 2 вказаної вище статті, копію якої вручити особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надіслати її поштою.
Приймаючи до уваги, що у визначений законом строк слідчий не розглянув зазначене вище клопотання, оскільки воно не було задоволено, а про відмову в його задоволенні не було винесено вмотивованої постанови, його бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, могла бути оскаржена до слідчого судді протягом десяти днів, починаючи з 15 січня 2016 року, тобто після закінчення встановленого законом строку для розгляду клопотання.
Разом з тим, скаргу на бездіяльність слідчого Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, потерпіла ОСОБА_5 подала до суду лише 29 січня 2016 року, тобто після закінчення десятиденного строку, встановленого для оскарження цієї бездіяльності.
При цьому, ні в скарзі, з якою потерпіла ОСОБА_5 звернулась до Подільського районного суду м. Києва, ні в її апеляційній скарзі, остання не ставить питання про поновлення пропущеного строку.
Більш того, під час апеляційного розгляду потерпіла та її представник заявили про те, що при поданні скарги строк на її подачу пропущений не був, оскільки слідчий не повідомляв їх про результати розгляду клопотання.
Однак зазначена обставина не може служити підтвердженням того, що десятиденний строк на оскарження бездіяльності слідчого пропущений не був, оскільки в даному конкретному випадку, відповідно до вимог закону, цей строк повинен рахуватися з моменту вчинення бездіяльності, а не з моменту, коли особа дізналась чи повинна була дізнатись про таку бездіяльність.
Враховуючи вищенаведене, а також вимоги ч. 2 ст. 304 КПК України, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_5 , з якою вона звернулася до Подільського районного суду м. Києва підлягає поверненню останній, з тієї підстави, що її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 цієї статті, а особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність органу досудового слідства у кримінальному провадженні № 12013170380000765 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність органу досудового слідства у зазначеному кримінальному провадженні повернути особі, яка її подала з тієї підстави, що скаргу подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, а особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня винесення ухвали судом апеляційної інстанції.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-сс/796/549/2016
Категорія ч. 2 ст. 309 КПК України
Слідчий суддя у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_7
Доповідач - суддя ОСОБА_1