03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А
Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/ 2041/2016 р. Головуючий у 1 інстанції - Савицький О.А.
Доповідач - Мараєва Н.Є
10.02.2016 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м.Києва в складі :
Головуючого - Мараєвої Н.Є.,
Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.
При секретарі - Гарматюк О.Д.
Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві
Цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1
та представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 р.
в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про витребування майна з чужого незаконного володіння.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить це рішення скасувати і постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі;
в апеляційній скарзі представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить це рішення скасувати і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з інших підстав, а саме, що позивачкою були повністю тримані кошти.
В апеляційних скаргах посилалися на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.
Апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 09.04.2013 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір про банківський вклад (депозит) на вимогу «Вільні гроші» в іноземній валюті.
З метою отримання відсотків та основної суми вкладу на підставі вищезазначеного договору позивачці було відкрито депозитний рахунок НОМЕР_1. Сума вкладу складає 23455 дол. США на строк з 09.04.2013 р. до фактичної дати отримання клієнтом коштів у повній сумі вкладу під 3,75% річних, що передбачає щомісячну виплату відсотків по депозиту (а.с.6-8).
Крім того, 09.04.2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про банківський строковий вклад (депозит) №2354/00-13 від 09.04.2013 р., відповідно до якої за згодою сторін позивачка здійснила поповнення вкладу у сумі 23455 дол.США.
03.02.2015 р. позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою про повернення вкладу за договором №2354/00-13 від 09.04.2013 року у повному обсязі (а.с.11).
Згідно ч.1 ст.1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно ст.57 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» вклади фізичних осіб банків гарантуються в порядку і розмірах, передбачених законодавством України.
Згідно ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Судом також встановлено, що на підставі постанови Правління НБУ від 17 вересня 2015 р. №612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», згідно з яким з 18 вересня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно до ч.1 ст.36 цього Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Пунктом 1 ч.5 ст.36 визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Таким чином, оскільки, на час ухвалення рішення у відповідача діє тимчасова адміністрація, що унеможливлює задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів, враховуючи вимоги ст.ст. 34, 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо відмови у задоволення позову.
Такі висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Суд також обгрунтовано не прийняв до уваги доводів представника відповідача про те, що договір № 2354/00-13 11.04.2013 р. був припинений позивачкою шляхом отримання через касу відділення банку всієї суми грошових коштів банківського вкладу на вимогу у розмірі 23455 дол.США, оскільки, ця обставина не була підтверджена належними і допустимими доказами.
Із цих же підстав не можуть бути взяті до уваги і доводи апеляційної скарги представника відповідача.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.
Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 та представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2015 р. - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :