І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
11 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Прокопчук Н.О.
суддів: Музичко С.Г., Саліхова В.В.
при секретарі: Бусленко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги: ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «ПЗУ Україна»
на рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, -
У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів.
Просив стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» страхове відшкодування внаслідок страхової події, що відбулася 26.10.2013 року у розмірі спричинених йому матеріальних збитків, а саме: 110 409,10 грн. у відшкодування витрат на ремонт автомобіля, 3% річних за період з 27.01.2014 року по 22.09.2014 року - 2 168,86 грн., інфляційні втрати за вказаний період в розмірі 17 612,25 грн., пеню за період з 27.01.2014 року по 22.09.2014 року в розмірі 13 554,61 грн., витрати за проведення судової авто-товарознавчої експертизи в сумі 2 403,00 грн., витрати на евакуацію транспортного засобу в розмірі 350,00 грн. та витрати по проведенню первинної експертизи в розмірі 450,00 грн. Посилався на незаконність відмови страхової компанії у виплаті страхового відшкодування.
До ОСОБА_2, залученого до участі у справі в якості відповідача, позовних вимог ОСОБА_1 не пред'явив.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, в сумі 12 220,11 грн. (що еквівалентно 570,50 доларів США), витрати за проведення судово - автотоварознавчої експертизи в сумі 2 304,00 грн., а всього 14 524,11 грн. та судові витрати в розмірі 243,60 грн.
Не погодившись с таким рішенням суду ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що судом не надано правової оцінки висновку судового експерта №7342/15-54, яким визначено вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.
В апеляційній скарзі ПрАТ СК «ПЗУ Україна» ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству. Зазначає, що висновок судового експерта №7342/15-54 містить необґрунтовані дані, зокрема, у висновку відсутня калькуляція робіт з розбирання аварійного КТЗ, загальна трудомісткість робіт з розбирання-збирання вказана 90н/год., проте звідки взято ці дані не вказано.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній. Проти задоволення апеляційної скарги ПрАТ СК «ПЗУ Україна» заперечував.
Представник відповідача ПрАТ СК «ПЗУ Україна» - апеляційну скаргу підтримав, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився. Виходячи з положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПрАТ СК «ПЗУ Україна» не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України.
Так відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За положеннями п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частиною 1 статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом 26.10.2013 року о 22-50 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по бульвару Лесі Українки в м. Києві, всупереч п. 13.1 Правил дорожнього руху України не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2013 року визнано винним у скоєнні ДТП за ст. 124 КУпАП відповідача ОСОБА_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с. 36).
Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС-2803492 від 11.05.2013 р., цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» забезпечений транспортний засіб - «LEXUS», д.н.з. НОМЕР_3, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000, 00 грн., франшиза - 1000,00 грн. (а. с. 30).
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України у п.15 постанови №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У зв'язку із спором сторін щодо розміру матеріальних збитків та наявності розбіжностей у поданих сторонами висновком та звітом, ухвалою суду від 18.03.2015 року було призначено судово-автотоварознавчу експертизу.
Згідно з висновком КНДІСЕ №7342/15-54 від 25.06.2015року, підтриманим, роз'ясненим та уточненим в судовому засіданні під час апеляційного розгляду експертом Матвеїв В.В.: 1. Вартість матеріального збитку автомобіля НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу внаслідок пошкодження при ДТП, станом на 26.10.2013 року, враховуючи довідку ДАІ ГУ МВС України від 26.10.2013 року складала 53 302.54 грн., що згідно курсу НБУ становить 6 668.65 дол. США.
2.Ринкова вартість пошкодженого досліджуваного транспортного засобу автомобіля «VOLKSWAGEN», з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу внаслідок пошкоджень у ДТП, станом на 26.10.2013 року складала 26 328,96 грн. (що за курсом НБУ становить 3 294,00 доларів США).
3.Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля, внаслідок його пошкодження при ДТП, що сталося 26.10.2013 року, на день проведення експертизи з врахуванням довідки ДАІ ГУ МВС України від 26.10.2013 року складає 110 409,10 грн. (що за курсом НБУ становить 5 129,17 доларів США).
4.Ринкова вартість пошкодженого досліджуваного транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу внаслідок пошкодження у ДТП, на день проведення експертизи та враховуючи довідку ДАІ ГУ МВС України від 26.10.2013 року складає 58 625,23 грн. (що за курсом НБУ становить 2723,50 доларів США) (а.с. 154-161).
Колегія суддів вважає зазначений висновок судової автотоварознавчої експертизи належним та допустимим доказом і не приймає до уваги доводи апеляційної скарги ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в цій частині, оскільки він відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 р. за №1074/8395, детально досліджений в судовому засіданні за участю експерта.
Виходячи з вказаного висновку судової автотоварознавчої експертизи, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки ОСОБА_1 не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди відповідно до п.30.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Колегія суддів погоджується також з висновком суду щодо відсутності підстав для задоволення позову в інший частині, оскільки він належним чином мотивований і доводи апеляційної скарги позивача його не спростовують.
Разом із цим суд першої інстанції неправильно обрахував розмір відшкодування, тому в цій частині рішення суду підлягає зміні, а апеляційна скарга ОСОБА_1 частковому задоволенню.
З Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» на користь ОСОБА_1 належить стягнути страхове відшкодування в сумі 26 973 грн. 58 коп. (53 302.54 грн.- 26 328.96 грн.), а також витрати за проведення судово - автотоварозначої експертизи в сумі 2 304 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 292.78 грн.
В інший частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-314, 316, 317ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «ПЗУ Україна» - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 серпня 2015 року змінити в частині визначення розміру відшкодування, абзац другий резолютивної частини викласти в наступній редакції: Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України» на користь ОСОБА_1 різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП в сумі 26 973 грн. 58 коп., витрати за проведення судово - автотоварозначої експертизи в сумі 2 304 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 292 грн. 78 коп., а всього 29 570 грн. 36 коп.
В інший частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді:
Справа № 758/11817/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2139/16
Головуючий у суді першої інстанції: Супрун Г.Б.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.