Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участі прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні 11 лютого 2016 року апеляційну скаргу обвинуваченого на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року у кримінальному провадженні № 120 151 000 200 037 16 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, судимого:
- 19.07.2012 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 1700 гривень, що 29.01.2014 року замінено на 100 годин громадських робіт;
- 05.03.2013 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 України з іспитовим строком 2 роки;
- 11.12.2013 року Дарницьким райсудом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 України з іспитовим строком 2 роки;
- 30.01.2014 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 України з іспитовим строком 3 роки, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
Цим вироком ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та йому за цим законом призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано: невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2012 року у виді штрафу в розмірі 1.700 грн., що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2014 року замінено покаранням у виді 100 годин громадських робіт - у виді 10 днів позбавлення волі та невідбуту частину покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30 січня 2014 року у виді 6 місяців позбавлення волі, і остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді 5 років 10 днів позбавлення волі.
Постановлено строк відбуття покарання ОСОБА_7 відраховувати з 24 квітня 2015 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 в Київському СІЗО УДПтС у м. Києві та Київській області до набрання вироком законної сили залишений без змін.
Вирішено долю речового доказу.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 23 квітня 2015 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин, знаходячись у парку “Партизанської слави” по вул. Тростянецькій, 115 в м. Києві, з корисливих мотивів, керуючись раптово виниклим умислом, з метою відкритого викрадення чужого майна повторно, підійшов до малолітнього ОСОБА_8 та шляхом ривка відкрито викрав з рук останнього велосипед “Келіс Марс 4” вартістю 4.000 грн., що належить ОСОБА_9 , та сівши на викрадений велосипед, з місця вчинення злочину поїхав, чим завдав ОСОБА_9 матеріальної шкоди.
Не погоджуючись із зазначеним вироком, обвинувачений фактично просить вирок суду змінити та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, враховуючи його щире каяття, співпрацю зі слідством, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого та захисника, що повністю підтримали доводи апеляційної скарги про пом'якшення ОСОБА_7 покарання з застосуванням положень ст. 75 КК України, пояснення прокурора, що заперечував проти задоволення апеляційних вимог обвинуваченого, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_7 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які не оспорюються в апеляційній скарзі обвинуваченого, а тому колегія суддів їх не перевіряє відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України.
Як указують положення ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Норма ч. 2 ст. 50 КК України регламентує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, зокрема засудженими.
При призначенні ОСОБА_7 покарання, на виконання вказаних вимог закону, суд першої інстанції правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, що віднесений законом до тяжкого злочину, конкретні обставини провадження, особу винного, що раніше неодноразово притягувався до відповідальності за умисні корисливі злочини та знову вчинив новий злочин.
Прийняв суд до уваги і відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, а також його характеристику по місцю проживання та призначив йому покарання, в мінімальних межах, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, яка є необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Будь-яких підстав, щоб заслуговували на увагу, про можливість пом'якшення обвинуваченому покарання, в апеляційній скарзі ОСОБА_7 не приведено.
Не вбачає таких обставин і суд апеляційної інстанції.
Обґрунтовано до ОСОБА_7 застосовані і положення ст.ст. 71, 72 КК України, що виключають звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, як про це поставив питання в апеляційній скарзі обвинувачений.
За викладеним апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року у кримінальному провадженні № 120 151 000 200 037 16 відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_7 , який тримається під вартою, - в той саме строк з дня вручення йому копії ухвали.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3