І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
11 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Прокопчук Н.О.
суддів: Музичко С.Г., Саліхова В.В.
при секретарі: Бусленко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2
на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особистої приватної власності,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року позовну заяву направлено за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_2 на підставі угоди про надання правової допомоги, просить скасувати ухвалу судді та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті. Представник позивача зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Вважає, що звернувшись до Печерського районного суду м. Києва із даним позовом позивач дотрималась правил підсудності, оскільки позов було подано за місцезнаходженням основної частини майна, на підтвердження чого були надані відповідні висновки оцінки майна. Також вказує, що питання щодо визначення підсудності вже вирішувалося і з цього приводу є ухвала Апеляційного суду м. Києва. При постановлені ухвали судом першої інстанції було порушено норми ст. ст. 114, 116 ЦПК, оскільки ще у 2014 році Печерським районним судом м. Києва розпочато розгляд справи по суті.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_2 на підставі угоди про надання правової допомоги, підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 - проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи позивач у серпні 2014 року звернулася до Печерського районного суду з позовом до відповідача про визнання права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 та на житловий будинок АДРЕСА_2.
09.09.2014 року було відкрито провадження у справі і справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2014 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ЦПК України розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду.
В судовому засіданні 02.10.2014 року розпочато розгляд справи по суті, оголошено позовну заяву, сторони надали свої пояснення, були вирішені заявлені сторонами клопотання і за клопотанням відповідача оголошено перерву на 29.10.2014 року.
В судовому засіданні 11.11.2014 року задоволено клопотання відповідача та його представника про направлення справи за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.12.2014 року ухвала Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2014 року скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10.02.2015 року продовжено розгляд справи, оголошено перерву на 25.02.2015 року.
Ухвалою Печерського районного суд м. Києва від 12.02.2015 року задоволено клопотання представника відповідача щодо витребування доказів.
У зв'язку з ненадходженням доказів, по справі неодноразово оголошувалися перерви.
У судовому засіданні 23.03.2015 року допитувалися свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у судовому засіданні 07.07.2015 року були допитані свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, вирішено питання щодо долучення доказів.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному головуючої по справі ОСОБА_9 при повторному автоматизованому розподілу справи, дану справу передано до провадження судді Москаленко К.О.
У судовому засіданні 17.11.2015 року оголошено перерву для надання представникові відповідача часу підготувати письмове клопотання про направлення справи за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2015 року подане 04.12.2015 року представником відповідача ОСОБА_10 клопотання про передачу справи до Солом'янського районного суду м. Києва було задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За положенням ч. 4 ст. 116 ЦПК України, забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим кодексом.
Направляючи справу за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з положень ст. 114 ЦПК України, що основна частина майна знаходиться у Солом'янському районі м. Києва.
Проте, з таким висновком суду повною мірою погодитись не можна.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК).
Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).
Згідно п. п. 43, 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.
Відповідно до частини четвертої статті 116 ЦПК забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, незалежно від зміни обставин, що впливають на визначення підсудності справи.
Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не мав права направляти справу за підсудністю до іншого суду з мотивів непідсудності справи Печерському районному суду м. Києва.
Однак при вирішенні питання суд не взяв до уваги вказані роз'яснення, не врахував того, що питання щодо підсудності справи вже вирішено ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.2014 року, а передача справи з підстав повторного перерозподілу іншому судді також не може бути підставою для направлення справи за підсудністю до іншого суду, оскільки справа перебуває в провадженні з серпня 2014 року і 02.10.2014 року розпочато розгляд справи по суті. Отже суд дійшов невірного висновку щодо направлення справи до Солом'янського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.
За викладених обставин ухвала судді підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Справа № 757/23645/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3381/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Москаленко К.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.