03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/3458/2016 Головуючий у суді першої інстанції - Астахова О.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції - ОніщукМ.І.
10 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючий суддя Оніщук М.І.,
судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,
секретар Сливка А.В.,
за участю:
позивачів Байдиченко М.Є., Байдиченко В.Л.,
представника позивачів ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Державного підприємства «СЕТАМ», Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів та акту державного виконавця про проведення електронних торгів,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.12.2015 частково задоволено заяву позивача ОСОБА_5 та з метою забезпечення позову:
- заборонено відповідачу ОСОБА_4 здійснювати реєстрацію осіб у квартирі АДРЕСА_1 без дозволу інших співвласників;
- заборонено відповідачу ОСОБА_4. та іншим стороннім особам, під його супроводом, без дозволу співвласників квартири АДРЕСА_1 здійснювати заміну замків у квартирі АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням законної сили;
- в задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу скасувати. Вважає, що суд першої інстанції незаконно обмежив його права як співвласника квартири і перешкодив його господарській діяльності як фізичної особи-підприємця.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Позивачі та їх представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували за її безпідставністю і необґрунтованістю та просили ухвалу суду залишити без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а відтак їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції забезпечуючи позов виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З вказаним висновком суду погодитись не можливо, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2015 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до з позовом до ДП «СЕТАМ», ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві, ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів та акту державного виконавця про проведення електронних торгів, посилаючись на те, що електронні торги з реалізації 1/3 частини квартири, яку придбав ОСОБА_4, проведені з порушенням вимог закону.
Разом з позовною заявою позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 звернулись до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просили:
- заборонити ОСОБА_4 та іншим стороннім особам, які знаходяться з ним без дозволу співвласників квартири АДРЕСА_1 проникати у вказану квартиру, ламати двері та міняти замки у квартирі до розгляду справи та винесення рішення;
- заборонити реєструвати у квартирі інших осіб без відому співвласників житла.
В обґрунтування заяви вказували, що оскільки ними не визнається право відповідача на квартиру і останнім вчиняються протиправні дії, то виникла необхідність у забезпеченні позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Крім того, ч. 3 ст. 152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Означених вимог закону не було дотримано судом першої інстанції, внаслідок чого передчасно постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії. Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідач є співвласником квартири та, відповідно, має всі повноваження власника, визначені законом, і обмеження цих прав є неприпустимим. Крім цього, обраний позивачем вид забезпечення позову не відповідає змісту заявлених позовних вимог, а також позивачем не наведено обставин та не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів, з'ясувавши дані про відповідача, перевіривши відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, а також враховуючи, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні порушувати права інших осіб, приходить до висновку, що у суду першої інстанції, з урахуванням сукупності вищевказаних обставин, були відсутні належні правові підстави для забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
З огляду на викладене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312 п. 2, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Семенова Ігоря Володимировича - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2015 року про забезпечення позову - скасувати.
Постановити нову ухвалу.
В задоволенні заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Державного підприємства «СЕТАМ», Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів та акту державного виконавця про проведення електронних торгів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Оніщук
Судді Л.Д. Українець
В.А.Шебуєва