Апеляційний суд міста Києва
10 лютого 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року щодо ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42013110000000529,
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 10.12.2015 року ОСОБА_2 визнаний невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.368 КК України та виправданий за недоведеністю його винуватості у вчиненні цього кримінального правопорушення.
09.01.2016 року прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу Прокуратури міста Києва ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали провадження, вважаю, що вона подана без додержання вимог ст.396 КПК України.
Згідно з ч.2 ст.396 КПК України в апеляційній скарзі, крім іншого, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Зазначені вимоги закону прокурором не виконано.
Як вказує прокурор, підставами для скасування вироку суду першої інстанції є невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Так, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження полягає в тому, що, допитавши свідків та дослідивши докази, суд визнав докази недопустимими. При цьому прокурор не конкретизує, чому не погоджується з оцінкою судом доказів, а лише цитує положення ст.ст.ст.84, 86, 87, 411 КПК України, якими дається визначення доказів та їх допустимості, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, на думку прокурора, виразилося в тому, що всупереч вимогам ч.4 ст.107, п.7 ч.2 ст.412 КПК України суд не забезпечив повне фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час судового провадження, яке є обов'язковим.
Водночас, жодних даних про те, які судові засідання не фіксувалися за допомогою технічних засобів, які технічні носії інформації із зафіксованим судовим провадженням відсутні, враховуючи те, що до справи долучено 11 CD-R дисків, прокурор не наводить.
Отже, апеляційна скарга зводиться до формального обґрунтування апеляційних вимог і не несе ніякого змістовного навантаження.
Вказані обставини унеможливлюють апеляційний розгляд, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст.396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
А тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без руху, встановити строк для усунення зазначених раніше недоліків та роз'яснити, що якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк не буде усунуто, відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,
Апеляційну скаргу прокурора на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 /десять/ днів з дня отримання копії ухвали особою, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва ОСОБА_1