03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
10 лютого 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Юрченко А.С.
за участю: позивача ОСОБА_2
представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4
представників відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, заінтересована особа - Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи обмежено дієздатною та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи недієздатною, -
Справа №752/16722/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-796/2375/2016
Головуючий у суді першоїінстанції: Шумко А.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, заінтересована особа - Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи обмежено дієздатною та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи недієздатною.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_7, заінтересована особа - Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи обмежено дієздатною та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації - про визнання фізичної особи недієздатною - закрито.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та направити цивільну справу для продовження розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва, посилаючись на те, ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представники ОСОБА_3, ОСОБА_4, підтримали доводи апеляційної скарги.
Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які діють на підставі довіреностей в інтересах ОСОБА_7, проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої
ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи розглядаються у порядку окремого провадження.
Такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.234 ЦПК України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи розглядаються у порядку окремого провадження.
Як убачається з матеріалів справи, як к в первісному позові, так і в зустрічній позовній заяві не заявлено вимог позовного характеру, у даних позовах відсутній спір про право, в той же час заявлено вимоги лише про визнання фізичної особи обмежено дієздатною та про визнання фізичної особи недієздатною відповідно.
У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України постанови № 3 від 28 березня 1972 року «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» зазначено, що оскільки від вирішення питання щодо дієздатності громадянина залежить можливість його участі у розв'язанні інших цивільних справ, заяви про визнання громадянина недієздатним підлягають розглядові окремо від інших вимог у порядку, передбаченому статтями 256-260 ЦПК (1963р.; в ЦПК України 2004р. - ст.ст. 234-235). Одночасно зі спором про право цивільне питання про недієздатність громадянина може вирішуватись судом лише в тому разі, коли спір виник після смерті цього громадянина.
При цьому, дотримання визначених Розділом IV ЦПК України вимог щодо особливостей розгляду справ про визнання фізичної особи обмежено дієздатною чи недієздатною є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів таких осіб.
Відповідно до ч.4 ст.234 ЦПК України, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох народних засідателів.
Розгляд даної справи в порядку позовного провадження суперечить вимогам ст.234, ст.235 ЦПК України, та призводить до порушення прав учасників судового розгляду справи, пов'язаного, зокрема, із недопустимістю застосування при розгляді справ окремого провадження положень позовного провадження щодо змагальності та меж судового розгляду (ч.3 ст.235 ЦПК України), з неможливістю дотримання інших особливостей розгляду справ окремого провадження, встановлених Розділом IV ЦПК України.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що Цивільним процесуальним законодавством України не передбачено спеціальної можливості закриття провадження в справі у зв'язку із порушенням особою порядку звернення до суду з питань, визначених ст.234 ЦПК України.
В даному випадку суд першої інстанції закриваючи провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, вірно застосував аналогію закону, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Виходячи з вищевикладеного, суд дав належну оцінку обставинам справи.
Колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 312, 314, 315, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - відхилити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: