Апеляційне провадження №22-ц/796/3794/2016 Головуючий в 1 інстанції - Чех Н.А.
Доповідач - Желепа О.В.
09 лютого 2016 року, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Перетятько А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Український професійний Банк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика», яка діє за рахунок пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Київщина 2» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Український професійний Банк», Приватне підприємство «Будкомплектація-97», ОСОБА_2, ОСОБА_3, -
Заявник ТзОВ «Компанія з управління активами «Практика», яка діє за рахунок ПНВІФ ЗТ «Київщина 2» звернулася до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заяву обґрунтовували тим, що ухвалю Дніпровського районного суду м. Києва від 01.10.2014 року задоволено заяву про видачу виконавчого листа для примусового виконання рішення третейського суду, яким стягнуто з ПП «Будкомплектація-97», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Український професійний Банк» заборгованість в розмірі 2 108 053,09 грн., та витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у сумі 21 480,54 грн.
На виконання вищезазначеної ухвали видано виконавчі листи № 755/20161/14-ц від 08.10.2014 року.
28.05.2015 року між ПАТ «Український професійний Банк» та TзOB «ФК «Аурум Фінанс» було укладено Договір про відступлення права вимоги по кредитному договору № 764 від 26.11.2013 року, відповідно до якого TзOB «ФК «Аурум Фінанс» отримало право вимоги до ПП «Будкомплектація-97», ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
02.07.2015 року TзOB «ФК Аурум Фінанс» відступив своє право вимоги до ПП «Будкомплектація-97», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь TзOB ««Компанія з управління активами «Практика», що діє за рахунок ПНВІФ ЗТ «Київщина 2», право вимоги до боржників перейшло до TзOB «Компанія з управління активами «Практика», що діє за рахунок ПНВІФ ЗТ «Київщина 2».
У зв'язку з вищенаведеним, заявник просив змінити стягувача ПАТ «Український професійний Банк» на правонаступника - TзOB «Компанія з управління активами «Практика», що діє за рахунок ПНВІФ ЗТ «Київщина 2».
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2015 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами«Практика», що діє за рахунок ПНВІФ ЗТ «Київщина 2», стягувач: Публічне акціонерне товариство «Український професійний Банк», боржники - Приватне підприємство «Будкомплектація-97», ОСОБА_2, ОСОБА_3, про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження - кредитора Публічне акціонерне товариство «Український професійний Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика», що діє за рахунок ПНВІФ ЗТ «Київщина 2» (ідентифікаційний код 34937396, адреса: 01010, м. Київ, вулиця І. Мазепи, 10) по рішенню Третейського суду, на підставі якого Дніпровським районним судом м. Києва 08.10.2014 року видано виконавчі листи, відповідно до якого з ПП « Будкомплектація -97 », ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було стягнуто борг в сумі 2 108 053,09 грн., та витрати пов'язані з вирішенням спору Третейським судом у сумі 21 480,54 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Український професійний Банк».
Не погодившись з такою ухвалою суду, представник ПАТ «Український професійний Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Посилався на те, що суд не повідомив належним чином ПАТ «УПБ» про розгляд вказаної заяви, що зумовило відсутність в судовому засіданні уповноваженого представника ПАТ «УПБ», та призвело до неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та ухвалення незаконного рішення. Суд не взяв до уваги, що 28.05.2015 р. Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову № 348 «Про віднесення ПАТ «Український професійний Банк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 від 28.05.2015 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29.05.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ».
Крім того, судом було проігноровано, що договір відступлення прав вимоги був укладений з порушенням вимог Постанови Національного банку України 30.04.2015 року №293/БТ.
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника Банку, яка доводи скарги підтримала та Компанії «Практика», яка заперечувала проти задоволення скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом ч. 1 ст. 37 ЦПК України процесуальним правонаступником є особа, якою замінено сторону або третю особу в зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного право-відношення, а саме: в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи, та до якої переходять усі процесуальні права й обов'язки цього суб'єкта.
Згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 01.10.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про задоволення заяви про видачу виконавчого листа для примусового виконання рішення третейського суду, яким стягнуто з ПП «Будкомплектація-97», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Український професійний Банк» заборгованість в розмірі 2 108 053,09 грн., та витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у сумі 21 480,54 грн.
На виконання цієї ухвали видано виконавчі листи № 755/20161/14-ц від 08.10.2014 року.
28.05.2015 року між ПАТ «Український професійний Банк» та TзOB «ФК «Аурум Фінанс» було укладено Договір про відступлення права вимоги по кредитному договору № 746 від 26.11.2013 року, відповідно до якого TзOB «ФК «Аурум Фінанс» отримало право вимоги до ПП «Будкомплектація-97», ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
02.07.2015 року TзOB «ФК Аурум Фінанс» відступив своє право вимоги до ПП «Будкомплектація-97», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь TзOB ««Компанія з управління активами «Практика», що діє за рахунок ПНВІФ ЗТ «Київщина 2».
Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заява є обґрунтованою та підтверджена відповідними доказами. .
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є передчасним та не в повній мірі відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України виходячи з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України, за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з порушенням процесуальних норм, щодо повідомлення всіх осіб, які беруть участь у справі про день і час розгляду заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ЦПК України, судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.
Згідно зі ч. 4 ст. 74 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу.
В пункті 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 роз'яснено, що перевіряючи явку в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд установлює, чи повідомлені ті, хто не з'явився, про час і місце судового засідання з дотриманням вимог закону, чи вручені особам, які беруть участь у справі, судові повістки в строк, визначений частиною четвертою статті 74 ЦПК України.
В оскаржуваній ухвалі, суд першої зазначив, що в судове засідання сторони не з'явились.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи колегією суддів з'ясовано, що в матеріалах справи відсутні будь-які зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення або інші докази, які підтверджують про повідомлення осіб, які беруть участь у справі про час, місце та дату судового засідання, що є обов'язковим відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України.
Тобто, суд першої інстанції не повідомив належним чином представника ПАТ «Український професійний Банк» про місце день та час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, чим позбавив його можливості надати усні та письмові пояснення та додаткові докази на спростування доводів заяви.
Також, ухвалюючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції не враховано наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду:
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2015 р. Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову № 348 «Про віднесення ПАТ «Український професійний Банк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 від 28.05.2015 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29.05.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ».
Відповідно ч. 5 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Тобто судом першої інстанції не були встановлені істотні обставини, які мали правове значення для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження , не перевірено договір за яким новий кредитор набув право вимоги. на предмет його нікчемності, відповідно до вимогами ч.3 ст. 38ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .
Враховуючи, що вказана неповнота була допущена судом , через порушення порядку розгляду заяви та неповідомлення осіб , які беруть участь у справі про дату судового засідання, колегія суддів, керуючись ст. 312 ЦПК України, приходить до висновку, що ухвала підлягає скасуванню, а заява про заміну сторони виконавчого провадження поверненню на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український професійний Банк» задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року скасувати, а заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика», яка діє за рахунок пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Київщина 2» про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Український професійний Банк», Приватне підприємство «Будкомплектація-97», ОСОБА_2, ОСОБА_3 повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді: