АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/3030/2016 Головуючий в 1 інстанції - Калініченко О.Б.
Доповідач - Желепа О.В.
09 лютого 2016 року, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Перетятько А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору частково недійсним, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Позивач, ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати частково недійсним кредитний договір від 14.03.2013 року №50008002, укладений між сторонами, з додатками до нього «Загальні умови кредитування», «Графік погашення заборгованості», а саме у «Основних умовах кредитування» Договору: - положення: «Еквівалент суми кредиту в дол. США: 26240,00 дол. США» пункту «Сума кредиту»;- пункт «Курс для обчислення» повністю; - положення: «... і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в дол. США, визначеному вище, відповідно до ст. 1.3. Загальних умов кредитування» останнього абзацу цього Розділу;
у додатку «Загальні умови кредитування» до Кредитного договору від 14.03.2013 № 50008002:
- положення: «В Кредитному договорі Сторони встановлюють еквівалент Суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін» абзацу 1 пункту 1.1.;- положення: «... та забезпечують отримання Компанією очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це погоджено Сторонами у Кредитному договорі» пункту 1.3.;- пункти 1.3.1., 1.3.2., 1.3.3. повністю; - пункти 2.3., 2.3.1. повністю;
визнати недійсним повністю та замінити Додаток 2 «Графік погашення заборгованості до Кредитного договору від 14.03.2013 № 50008002» на новий за зразком, аналогічним Графіку погашення заборгованості до Кредитного договору від 14.03.2013 № 50008002, у якому суми щомісячних платежів визначити у національній валюті України - гривня;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на користь ОСОБА_2 безпідставно отримані кошти в сумі - 20608,54 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що 14.03.2013 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» було укладено Кредитний договір № 50008002 на суму 213 357,44 грн. з фіксованою процентною ставкою 9,90%, з цільовим призначенням для придбання автомобіля, строком на 60 місяців. Розділом «Основні умови кредиту» Договору був визначений еквівалент суми кредиту в доларах США у розмірі 26240,00 дол. США та курс для обчислення - 8.1310 дол. США.
Також розділом «Основні умови кредиту» Договору визначено, що усі платежі за Договором повинні бути сплачені в гривнях, але підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному вище.
Разом з тим, графіком погашення заборгованості суми платежів визначено виключно в іноземній валюті, а саме в доларах США, що підтверджується Графіком погашення кредиту, який є Додатком до Кредитного Договору.
Таким чином, і зазначення еквіваленту валюти, і наявність графіку погашення заборгованості, яким суми платежів визначено виключно в іноземній валюті - доларах США та порядок розрахунку розміру щомісячних платежів (перерахунок доларів США у гривню по курсу зазначеному в розділі Договору «Основні умови кредиту») свідчить про те, що фактично валютою Кредитного договору є долар США, тобто споживчий кредит надано в іноземній валюті.
При цьому фактичне визначення валютою договору долару США та щомісячне перерахування тіла кредиту, додаткового кредиту та процентів по ним з доларів США у гривню призвело до того, що у період з квітня 2013 року по жовтень 2014 року відповідачем безпідставно були одержані кошти у розмірі 18 050,77 грн., що підтверджується розрахунком, здійсненним на підставі Графіку погашення кредиту, рахунків-фактури, квитанцій про оплату рахунків фактур. В такий спосіб, на думку позивачки, відповідач включив до договору додаткові приховані платежі, які вона має сплачувати.
Між тим, приписами ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» імперативно закріплено, що надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється, крім того, такі положення договору споживчого кредиту є несправедливими.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Невідповідність договору споживчого кредиту вимогам закону в момент його укладення тягне за собою недійсність такого договору або окремих його положень відповідно до ст. 215 ЦК України.
Отже, враховуючи те, що в Кредитному договорі містяться положення, які порушують законодавство України, є несправедливими по відношенню до позивачки та в наслідок яких відповідачем було введено її в оману, позивачка просила вище вказані окремі частини Кредитного договору відповідно до ст.215 ЦК України визнати недійсними, та, з огляду на викладене, взамін недійсного Додатку 2 «Графік погашення заборгованості до Договору» затвердити новий відповідний Графік заборгованості за зразком, аналогічному Графіку погашення заборгованості до Кредитного договору від 14.03.2013 № 50008002, у якому суми щомісячних платежів визначити у національній валюті України - гривня.
За заявою представника позивача позовні вимоги про встановлення нового графіку погашення заборгованості за кредитним договором та стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 20608,54 грн., ухвалою від 11.12.2015 року залишені без розгляду.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11.12.2015 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про захист прав споживача, визнання кредитного договору частково недійсним - задоволено частково.
Визнано недійсним Кредитний договір від 14.03.2013 року №50008002, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», в частині положень «Основних умов кредитування», а саме пункт «Сума кредиту» в частині «Еквівалент суми кредиту в дол. США: 26240,00 дол. США», пункт «Курс для обчислення» повністю, пункт щодо сплати усіх платежів в частині «підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту Суми кредиту в дол. США, визначеному вище,відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування»; у додатку до Кредитного договору від 14.03.2013 року №50008002 - «Загальні умови кредитування» в аб.1 пункту 1.1 в частині «В кредитному договорі Сторони встановлюють еквівалент Суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін», пункт 1.3 (1.3.1, 1.3.2, 1.3.3) та пункти 2.3 і 2.3.1 повністю; в частині додатку 2 - «Графік погашення заборгованості до Кредитного договору від 14.03.2013 року №50008002» повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» в дохід держави судовий збір в розмірі в розмірі 243,60 грн.
Не погодившись з таким рішенням суду, представник ТзОВ «Порше Мобіліті», подав апеляційну скаргу, в якій просив про його скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволення позову.
В скарзі вказував на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Судом не повно та не об'єктивно з'ясовано всі обставини справи та досліджено надані докази. Судом неправильного застосовано норми ст.ст. 524 ЦК України та ст.ст. 11,18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та взагалі не застосовано ст. 533 ЦК України. Висновок суду про те, що умови , укладеного договору є несправедливими не відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи скарги підтримала.
Представник позивача заперечував проти задоволення скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Пленум Верховного Суду України в п. п. 2, 12 Постанови від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» роз'яснив, що угода може бути визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, передбаченими законом. В кожній справі про визнання угоди недійсною суд має встановити ті обставини, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною, та настання визначених юридичних наслідків.
Відповідно до Постанови ПВССУ №5 від 2012р., при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним необхідно перевіряти додержання ст. 215,1048-1052,1054-1055 ЦК України, та ст. 18,19 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та визнаючи недійсними положення кредитного договору, які стосуються умов повернення кредиту в гривнях, проте з урахуванням доларового еквіваленту, який існуватиме на момент внесення суми погашення, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі умови не відповідають абз.3 ч.1 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживача», щодо валюти договору, та є несправедливими.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком, так як він не відповідає встановленим обставинам справи, суд не вірно застосував норми матеріального права .
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором,а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
При цьому до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 Глави 71,якщо інше не встановлено цим параграфом та випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено , що 14.03.2013 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» було укладено Кредитний договір № 50008002 відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 213357, 44 грн., що еквівалентно 32800, 00 доларів США з цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки «Volkswagen», модель «Passat», на 60 місяців зі сплатою 9,90 % річних.
У забезпечення цього договору між сторонами 26.03.2013 року було укладено договір застави транспортного засобу «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1
Додатковою угодою № 1 від 09.07.2014 збільшено строк надання кредиту до 84 місяців.
Так, за умовами Кредитного договору № 50008002 всі платежі сплачуються у гривнях і підлягають сплаті за розрахунком відповідно до обмінного курсу гривні до долара США. Тобто, загальними умовами кредитного договору передбачено застосування еквіваленту іноземної валюти у розрахунках між сторонами зазначеного договору та встановлюється порядок такого розрахунку.
Зокрема, відповідно до пункту 1.3.1 Загальних умов кредитування (додаток до Договору) розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення Кредиту та Додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти на день укладення Кредитного договору у Графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною Кредитного договору. В подальшому Позичальник сплачує платежі у повернення Кредиту відповідно до встановлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування еквівалентів платежів у іноземній валюті вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент встановлення рахунка обмінного курсу банку, зазначеного у Кредитному договорі.
Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти на момент виставлення рахунку та обмінного курсу, який діяв на день укладення Кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у Графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього Кредитного договору. Якщо в період між датою виставлення рахунка та датою отримання суми, еквівалентної тій що зазначена в такому розрахунку, обмінний курс, який був використаний Компанією, збільшиться більше, ніж на 2% різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується Позичальником (а.с. 14 т. 1).
У Кредитному договорі визначено застосування обмінного курс за безготівковими операціями Філії «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк», чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунку.
Також, наприкінці Графіку погашення встановлено вартість послуг, пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням Кредитного договору, як орієнтовна сукупна вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом у еквіваленті доларів США та гривні на день укладання Договору.
Згідно ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом ( частина 2 ст.192 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України у справі № 6-79 цс14 від 2 липня 2014 року, згідно з ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Разом із тим ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.
Отже визначення в договорі еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті відповідає вимогам ст. 533 ЦК України. При цьому сплата за таким зобов'язанням має здійснюватись в гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату оплати.
При цьому, виходячи із загальних умов укладеного сторонами кредитного договору,між ними досягнуто домовленості щодо істотних умов договору даного виду, серед іншого. Договір містить положення про сплату усіх платежів за кредитним договором у гривнях з перерахунком за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначених у графіку 3 погашення кредиту.
Крім того відповідно до п. 9.5 Загальних умов кредитування, що є невід'ємними частинами Кредитного договору, позивач своїм підписом підтвердив, що відповідач належним чином ознайомив його, зокрема з інформацією, передбаченою ст. 11 закону України «Про захист прав споживачів», з правилами надання фінансових послуг, затверджених компанією, а згідно з п. 9.6 цих умов, позивач підтвердив, що йому надано інформацію по умовам надання послуг фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника.
Тобто, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо наявності правових підстав для задоволення позову, оскільки істотна зміна становища щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним договором внаслідок підвищення курсу іноземної валюти та ріст суми боргу, яку необхідно сплачувати, не є підставою для недійсності оспорюваних умов кредитного договору, та не можуть свідчити про несправедливість умов кредитного договору в момент його підписання, за умови, що споживач був попереджений про всі ризики зміни курсу валют, а також про порядок погашення кредиту, виходячи з еквіваленту до іноземної валюти. Крім того, положення чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України, як єдиний законний платіжний засіб на території України , не містять заборони на вираження у договорі еквіваленту грошових зобов'язань в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
Дана правова позиція також підтверджується Постановою Верховного суду України від 04.07.2011р. у справі № 3-62гс11.
Як видно з тексту Кредитного договору від 14 березня 2013 року позивачу надано кредит в сумі 213357,44 грн., сума була визначена в еквіваленті в дол. США, що становить 26240, 00 дол. США, відповідно, тобто кредитні кошти надавались позивачу у гривнях.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що за кредитним договором, був наданий споживчий кредит в іноземній валюті, спростовується змістом підписаного сторонами договору.
Позивач була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема щодо можливої суми кредиту, строку на який кредит може бути одержаний, мети, для якої кредит може бути використаний, форми та видів його забезпечення, тощо, а також із орієнтованою сукупною вартістю кредиту, відомостями щодо процентної ставки, комісії за надання та обслуговування кредиту, мінімальної щомісячної суми платежу та строку кредитування, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на кожній сторінці оспорюваного договору, договорів про внесення змін до основного договору, графіку погашення кредиту, загальних умовах кредитування, які є додатком до кредитного договору (а.с. 10-34 т.1).
Погодившись з усіма умовами Кредитного Договору, шляхом його підписання позивач взяла на себе усі валютні ризики, які виникають через застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу банку. При цьому, ще при підписанні Договору позивач ОСОБА_2 була попереджена про дані ризики.
Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено визнання недійсними умов договору, що обмежують права споживача. Відповідно до положень вказаної статті Закону продавець не повинен включати у договір із споживачем умови,я кі є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
У частині третій цієї статті наведений перелік несправедливих умов договору, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця. Встановлення обов'язкових для споживача умов. З якими він не мав реальної можливості ознайомитись перед укладенням договору.
Вирішуючи даній спір, суд не надав належної оцінки умовам кредитного договору, які сторонами були погоджені та не врахував, що вказаний договір відповідає вимогам ЦК України, ст. ст. 11,18 закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а доводи позивача щодо їх невідповідності даним вимогам не підтверджені належними доказами у справі.
Висновок суду про несправедливість положень кредитного договору, з урахуванням обізнаності позивача про всі валютні ризики та порядок погашення кредиту є помилковим.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам, порушення норм матеріального і процесуального права , з ухваленням нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» задовольнити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору частково недійсним - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді: