09 лютого 2016 року м. Київ
колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості,
за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2015 року,-
встановила:
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2015 року в задоволенні заяви ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, третейський суд не мав правових підстав виносити рішення по даній категорії справ.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
З матеріалів справи вбачається, що 21.07.2015 року Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків в особі третейського судді Ярошовця В.М. постановив рішення про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором від 27.06.2008 року № 030.29-50/2308-А, де міститься третейське застереження, в розмірі 651 307,45 грн. та витрат пов'язаних із вирішенням спору Третейським судом у сумі 6 913,07 грн.
Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасоване у випадках:
1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, та обставинам справи, відповідно до яких підстав для скасування рішення третейського суду встановлено не було.
Так, в п. 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» зазначено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину 1 статті 6 Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
З матеріалів справи вбачається, що рішення третейського суду, на підставі якого банк просив видати виконавчий лист, ухвалено після зазначених змін до Закону, відтак підстав для його видачі немає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 27 жовтня 2015 року постановлена з додержанням вимог закону, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, п. 4 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання неюзаконної сили.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: І.М. Білич
Н.В. Поліщук