03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
04 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
суддів Борисової О.В., Ратнікової В.М.
при секретарі Лознян О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Деснянської РДА про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_4 подав на апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що згідно ч.7 ст. 110 ЦПК України, вказана справа повинна розглядатися за місцезнаходженням філії банку, а саме в Печерському районному суді м. Києва.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позови що виникають з нерухомого майна, як в даному випадку, пред'являються за місцезнаходженням майна, згідно ч.1 ст. 114 ЦПК України, а всупереч цьому позивачем не надано документів, які б підтверджували місцезнаходження майна.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу, на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України, у відсутності не з'явившихся осіб.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом встановлено, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
31 серпня 2015 року суд першої інстанції, перевіривши позовну заяву на відповідність вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, правомірно відкрив провадження у справі, виходячи з наступного.
Справа № 754/12339/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1735/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук О.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що згідно ч.7 ст. 110 ЦПК України, вказана справа повинна розглядатися за місцезнаходженням філії банку, а саме в Печерському районному суді м. Києва, виходячи з наступного.
Так, згідно ч.14 ст.110 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановлюної статтею 114 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до положень постанови №3 пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як вбачається з позовної заяви, спір виник з приводу нерухомого майна, а саме предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1.
Отже, керуючись вимога ч.1 ст.114 ЦПК України, суд першої інстанції правомірно відкрив провадження по справі.
Безпідставними є й доводи апелянта про те, що суд не мав права відкривати провадження по справі, оскільки позивачем не було надано документів на підтвердження місцезнаходження майна.
Відповідно до п. 41 вказаної постанови пленуму ВССУ, Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
Так, позивачем на документальне підтвердження місцезнаходження нерухомого майна до позовної заяви долучено кредитний договір та іпотечний договір від 19 квітня 2007 року укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
За умовами вказаних договорів, сторони передбачили, що забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором є застава (іпотека): 2-во кімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Отже, позивачем документально підтверджено місцезнаходження нерухомого майна, а тому у суду першої інстанції не було перешкод для відкриття провадження по справі.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, керуючись вимогами ч.1 ст.114 ЦПК України, правильно визначився з підсудністю справи Деснянському районному суду м. Києва та вірно відкрив провадження по справі.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п.1 ч.2 ст. 307, ст.ст. 311-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді