03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
04 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
суддів Борисової О.В., Ратнікової В.М.
при секретарі Лознян О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про зміну місця проживання малолітньої дитини, -
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року клопотання представника ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_3 про забезпечення доказів задоволено. Забезпечено отримання доказу, а саме: показань малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов'язано ОСОБА_1 забезпечити явку малолітньої ОСОБА_4 у судове засідання.
Не погоджуючись з ухвалу суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу скасувати.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилалася на те, що суд першої інстанції не врахував, що прибуття ОСОБА_1 особисто та її дитини в судове засідання на даний час неможливе, оскільки вони проживають у м. Париж у Франції та їм не можна виїжджати за межі цієї країни протягом п'яти років, оскільки вирішується питання про надання їм статусу біженців. Крім того, ОСОБА_1 у зв'язку із наведеним здала свій паспорт органам французької влади, а також побоюється, що позивач може викрасти дитину, у разі її візиту до України.
На думку апелянта, суд також незаконно послався на висновок органу опіки і піклування Печерської РДА, оскільки вказаний орган не вправі вирішувати питання зміни місця проживання дитини поза межами територіальної підпорядкованості, так як вона з дитиною зареєстровані в Солом'янському районі м. Києва.
Також апелянт звертає увагу, що вказане клопотання було заявлено суду вже після початку розгляду справи по суті.
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Справа № 760/13692/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1802/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Усатова І.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки суду не повідомили, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за їх відсутності.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Колегією суддів встановлено, що у листопаді 2015 року представник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів по справі, а саме показань малолітньої ОСОБА_4, отриманих шляхом допиту у судовому засіданні.
В обґрунтування заяви послався на ч. ч. 4, 5 ст.19 СК України та на висновок Печерської РДА, як органу опіки та піклування, від 16.10.2015 р., відповідного до якого для прийняття рішення необхідно надати їх представнику можливість опитати дитину на території України.
Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції погодився з доводами заяви з посиланням на вказаний висновок органу опіки та піклування та виходив з того, що допит малолітньої дитини необхідний для постановлення обґрунтованого та законного рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.
Колегія суддів вважає, що доводи викладені апелянтом в апеляційної скарзі щодо не можливості виїзду з Франції, та відсутності паспорту не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення доказів. Посилання апелянта на її побоювання щодо можливого викрадення дочки позивачем не були обґрунтовані та підтверджені доказами.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відповідно до ст. 308 ч. 4 п. 3 порушення норма процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції задовольнив клопотання про забезпечення доказів, які необхідні для з'ясування певних обставин справи та належного вирішення спору по суті. Відповідна оцінка усім доказам буде надаватись судом при ухвалені судового рішення, тому говорити про порушення судом першої інстанції норм процесуального права передчасно.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Ухвалу суду першої інстанції належіть залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 218, ст. ст. 303-305, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року - залишити без змін.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді