03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа 761/23528/15 Головуючий у 1-ій інстанції - Притула Н.Г.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/1860/2016 Доповідач - Музичко С.Г.
04 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді: Музичко С.Г.,
суддів: Саліхова В.В., Шкоріної О.І.,
при секретарі: П'ятничук В.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, задоволено, шлюб розірвано.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказав, що після розірвання шлюбу будуть порушені його особисті та майнові права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, осіб які приймали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторони припинили підтримувати подружні стосунки, спільного господарства не ведуть, не мають спільного бюджету.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Таким чином, справа про розірвання шлюбу розглянута незалежно від наявності між подружжям майнового спору, що відповідає зазначеним нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи 06.12.2003 року року між ОСОБА_3. та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено актовий запис № 1124. (а.с.5)
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд зобов'язаний встановити фактичні взаємини подружжя, дійсні причини розірвання шлюбу, час з якого сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, не ведуть спільного господарства, спільно не проживають.
У відповідності до вимог ст. 112 СК України, судом також встановлено що сторони з вересня 2015 р. не проживають однією сім'єю та не ведуть спільного господарства, примирення між сторонами не відбулося, подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя.
Згідно ч1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про розірвання шлюбу.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу слід відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: