АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
04 лютого 2016року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.
при секретарі: Мікітчак А.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року
в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про солідарне стягнення кредитної заборгованості, зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки.
Колегія суддів, -
У серпні 2014 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про солідарне стягнення кредитної заборгованості.
Вимоги обґрунтовував тим, що 22 липня 2010 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» (надалі - ПАТ «КБ«Хрещатик») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 034-пп, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у вигляді відкличної не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 4 400 000 грн., строком повернення до 30 червня 2015 року із щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19 % річних, а відповідач зобов'язалася повернути наданий кредит у повному обсязі, згідно з графіком погашення кредиту.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 03 серпня 2010 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 223/034-пп, згідно якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору № 034-пп від 22 липня 2010 року.
Зазначає, що банком умови договору виконано в повному обсязі, разом з тим ОСОБА_2 порушила строки повернення кредиту та сплати процентів, у зв'язку з чим станом на 12 серпня 2014 року утворилася заборгованість по платежах, в розмірі 4 787 087 грн. 23 коп., яка складається із: 3285000 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 932000 грн. - прострочена заборгованість по кредиту за період з березня по липень 2014 року; 420602 грн. 60 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам за період з березня по червень 2014 року; 68049 грн.67 коп. - заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам за липень 2014 року; 61251 грн. 51 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту, із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки; 20183 грн. 45 коп. - пеня за прострочення сплати відсотків із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зустрічним позовом та просив визнати недійсним договір поруки №223/034-пп від 03 серпня 2010 року, посилаючись на те, що договір поруки №223/034-пп від 03 серпня 2010 року він не укладав та не підписував, підпис який в ньому міститься, йому не належить.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року позов ПАТ «КБ «Хрещатик» задоволено частково.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Хрещатик» заборгованість за кредитним договором №034-пп від 22 липня 2010 року в сумі 4 746 369 грн. 75 коп. В іншій частині позову відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не відповідність висновків суду обставинам справи та порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Хрещатик» заборгованості за кредитним договором №034-пп від 22 липня 2010 року в сумі 4 746 369 грн. 75 коп. - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ «Хрещатик» до ОСОБА_1 відмовити. Зазначає, що внаслідок укладення договору про внесення змін до кредитного договору, збільшився обсяг відповідальності його, як поручителя, а тому порука є припиненою.
Колегія суддів, заслухавши представника відповідачів, який підтримав апеляційну скаргу, представників ПАТ «КБ «Хрещатик», які просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.
Рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та визнання договору поруки недійсним, не оскаржено, тому колегія суддів на підставі вимог ч.1 ст.303 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом, 22 липня 2010 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 034-пп, відповідно до умов якого позивач надав кредит у вигляді відкличної не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 4 400 000 грн., строком повернення до 30 серпня 2015 року із щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 19 % річних (а.с.6-9 том1).
Позивач виконав свої зобов'язання перед ОСОБА_2 в повному обсязі, здійснивши видачу кредитних коштів в сумі 4 400 000 грн., що підтверджується заявами на видачу готівки №167 від 10 серпня 2010 року, №175 від 30 серпня 2010 року, №226 від 31 серпня 2010 року (а.с.13-15 том 1).
Згідно п.1.2. кредитного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити кредитору відсотки за користування кредитом і комісії у розмірах та порядку, передбачених цим договором та повернути кредитору суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.
Договором від 31 грудня 2013 року про внесення змін до кредитного договору № 034-пп від 22 липня 2010 року підпункт 4.3 розділу 4 кредитного договору викладено в наступній редакції:
«4.3. Відсотки за користування кредитом нараховуються кредитором щомісячно, починаючи з дня виникнення позичкової заборгованості, за фактичний термін користування кредитом з урахуванням суми заборгованості, діючої процентної ставки та фактичної кількості календарних днів/році.
Позичальник сплачує відсотки відповідно до наступного графіку:
- нараховані відсотки з жовтня 2013 року по листопад 2013 року сумі 133866 грн. 19 коп. сплачуються зсічня 2014 року по 1000 грн.;
- залишок нарахованих та несплачених відсотків за жовтень-листопад 2013 року та відсотки, які будуть нараховані за період з грудня 2013 року по січень 2014 року сплатити не пізніше 03 березня 2014 року.
-з лютого 2014 року нараховані відсотки сплачуються по пізніше останнього банківського дня місяця, за місяцем нарахування відсотків на рахунок НОМЕР_1,відкритий в Київському регіональному відділенні, МФО 300830, або інші рахунки відкриті банком для обліку прострочених відсотків.»
2.Підпункт 4.4 розділу 4 Договору викладено в наступній редакції:
«4.4. Погашення залишку кредиту у сумі 4 217 000 грн. здійснюється позичальником на рахунок НОМЕР_1, відкритий в Київському регіональному відділенні, МФО 300830, відповідно до наступного графіку:
- до 03.03.2014 року сплатити кредит у сумі 732 000 грн.:
-з квітня 2014 року по грудень 2014 року сплачувати кредит щомісяця по 50 000 грн.;
-з січня 2015 року по травень 2015 рокусплачувати кредит щомісяця по 505 800 грн. та останній платіж сплатити не пізніше 30 червня 2015 року у сумі 506 000 грн.».
Відповідно до п.6.2.1. Кредитного договору, у випадку прострочення погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом та /або комісій, встановлених цим договором. Позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_2 у передбачені строки умовами договору строки зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 12 серпня 2014 року утворилась заборгованість на загальну суму 4 787 087 грн. 23 коп., яка складається із: 3 285 000 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 932 000 грн. - прострочена заборгованість по кредиту за період з березня по липень 2014 року; 420 602 грн.60 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам за період з березня по червень 2014 року; 68 049 грн. 67 коп. - заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам за липень 2014 року; 61 251 грн. 51 коп. - пеня за прострочення сплати кредиту із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки; 20 183 грн. 45 коп. - пеня за прострочення сплати відсотків із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 24 том 1).
Встановлено, що з метою забезпечення виконання кредитного договору, між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 223/034-пп від 03 серпня 2010 року, згідно якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору № 034-пп від 22 липня 2010 року (а.с.16 том 1).
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно договорів поруки позичальник та поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.
Згідно ст. 543 ЦК України, кредитор має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не вправі пред'явити вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1054 ЦК України).
Частиною 1 ст.1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 2.1 кредитного договору визначено, що у випадку неповернення боржником кредиту, несплати відсотків за користування кредитом, комісій та штрафних санкцій в строки і в сумах, передбачених кредитним договором № 034-пп від 22 липня 2010 року, поручитель повідомляє про це боржника і протягом трьох банківських днів з дня отримання повідомлення перераховує кредитору суму заборгованості згідно з розрахунком кредитора.
Такий обов'язок поручителя настає і тоді, коли кредитор у випадках, передбачених кредитним договором № 034-пп від 22 липня 2010 року, вимагатиме дострокового повернення кредиту та сплати всіх інших платежів, встановлених кредитним договором (а.с.16 том 1).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з порушенням боржником погашення платежів відповідно до умов кредитного договору та виникненням заборгованості, ПАТ «КБ «Хрещатик» використав передбачене ч.2 ст.1050 ЦК України право на односторонню зміну умов кредитного договору, надіславши 25 березня 2014 року вимогу, у тому числі і поручителю, про виконання зобов'язань за договором та сплату заборгованості й у подальшому, 26 серпня 2014р. звернувся у суд з позовом за захистом своїх прав. (а.с.17-24 том.1 ).
Відповідно до даних долученого до справи розрахунку заборгованості, який не спростовано й підстави для сумніву у правильності якого відсутні, розмір неустойки, нарахованої у формі пені за період з 25 березня 2014р. по 12 серпня 2014р., складає загальну суму 81 434 грн. 96 коп. (а.с.24 том 1).
Районний суд, розглядаючи спір, з урахуванням обставин справи, обгрунтовано застосував положення ч.3 ст. 551 ЦК України й зменшив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідачів, до 40 717 грн. 48коп.
З урахуванням викладених обставин, а також матеріалів справи, у їх сукупності, колегія суддів вважає обґрунтованими й належно мотивованими висновки районного суду про часткове задоволення заявленого по справі позову.
Твердження апеляційної скарги про те, що внесеними у кредитний договір у грудні 2013р. змінами обсяг відповідальності ОСОБА_1, як поручителя, збільшився, - безпідставні.
Зміст кредитного договору з доповненнями до нього (а.с.12 т.1), свідчить про те, що зміни основного зобов'язання за кредитним договором не відбулось, а саме, сума кредиту - 4 400 000грн., не збільшилась, відсоткова ставка 19% річних та строк повернення кредиту 30 червня 2015 року залишилися незмінними.
Навпаки, матеріали справи свідчать про те, що внесення змін до кредитного договору посприяло у зменшенні суми заборгованості й таким чином, зменшення обсягу відповідальності поручителя.
Так, згідно даних долученого до справи позивачем розрахунку заборгованості по пені та відсотках, у випадку невнесення змін до договору, розмір заборгованості по вказаних платежах станом на 30 червня 2015р. склав би 5 380 231 грн.66коп., що на 897 095 грн. 32коп. більше відповідних нарахувань на підставі п.4.3 кредитного договору в новій редакції (а.с.214-217 т.1).
За таких обставин, коли основне зобов'язання за кредитним договором не змінилося, а обсяг відповідальності ОСОБА_1, як поручителя, не збільшився, районний суд обґрунтовано визнав доведеним наявність правових підстав до стягнення кредитної заборгованості з відповідачів у солідарному порядку.
Згідно даних долученого до справи в суді апеляційної інстанції розрахунку заборгованості, на виконання умов договору, зокрема, сплати відсотків за користування кредитом, останній платіж ОСОБА_2 було здійснено 28 лютого 2014року (а.с.37, 38 т. 2), а з позовом у суд ПАТ «КБ«Хрещатик» звернувся 26 серпня 2014 року, тобто в межах шестимісячного строку (а.с.1 т.1).
За таких обставин, колегія суддів визнає безпідставними посилання апеляційної скарги про припинення договору поруки в частині певних щомісячних зобов'язань.
Районний суд з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку.
Справа судом першої інстанції розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального й процесуального права застосовано правильно.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 760/18214/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2211/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Букіна О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.