Справа № 22-ц /796/896/2016 Головуючий у І інстанції Бобровник О.В.
Доповідач Котула Л.Г.
04 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Котули Л.Г.
Суддів: Слюсар Т.А., Волошиної В.М.
За участю секретаря Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_7 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство "Лізинг Інформаційних технологій" про визнання довіреності удаваним правочином, визнання права власності на автомобіль, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство "Лізинг Інформаційних технологій" про визнання правочину удаваним , визнання права власності на майно та звільнення майна з під арешту.
Зазначав, що 23 червня 2005 року між ним та ОСОБА_5, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки BMW 5201, 1990 року випуску, який за згодою сторін оформлено у вигляді довіреності. На підтвердження цього договору купівлі-продажу ОСОБА_5 надав розписку, згідно з якою останній продав йому автомобіль 23 червня 2005 року за 5 850 доларів США, що на момент передачі коштів за офіційним курсом НБУ становить 29 571, 75 грн. Надана довіреність від 23 червня 2005 року посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В., відповідно до якої позивач має право, крім іншого, знімати з обліку та відчужувати цей автомобіль.
17 травня 2015 року працівниками ДАІ Державтоінспекції було складено протокол огляду та тимчасового затримання транспортного засобу - спірного автомобіля, який було вилучено у позивача у зв'язку із тим, що на цей автомобіль постановою ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві , в рамках виконавчого провадження ВП № 41447970 накладено арешт.
Посилаючись на те, що видачею довіреності було приховано інший правочин, який дійсно мав місце - угоду купівлі-продажу автомобіля, а тому ОСОБА_3 просив визнати зазначену довіреність удаваним правочином, визнати за ним право власності на цей автомобіль і зобов'язати ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві виключити його з акту опису та звільнити з-під арешту і з бази розшуку.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство "Лізинг Інформаційних технологій" про визнання довіреності удаваним правочином, визнання права власності на автомобіль, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_7, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, викладених у ній, ОСОБА_5, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те , що в дійсності було укладено договір купівлі-продажу автомобіля, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України.
До принципово важливих складових цієї процедури відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Згідно з Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод.
Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.
У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб'єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб'єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.
Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану.
У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.
Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Сутність та правова природа загальноцивільного представництва регулюються положеннями глави 17 ЦК України.
За частиною третьою статті 244 ЦК України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).
Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.
Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.
Разом з тим, позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності.
Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочності власника.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).
Судом встановлено, що 23 червня 2005 року ОСОБА_5, який діяв від імені та в інтересах власника ОСОБА_4 видав ОСОБА_3 нотаріально посвідчену довіреність на право керування та розпорядження належним гр. ОСОБА_4 на підставі технічного паспорта ( свідоцтва про реєстрацію) автомобілем BMW 5201, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, а при необхідності зняти транспортний засіб з обліку ДАІ та продати, обміняти, здати в оренду на умовах за його розсудом.
В цей же день, ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_4 надав ОСОБА_3 розписку в підтвердження того , що він отримав від нього 5 850 дол. США за продаж автомобіля марки BMW 5201 легкий седан , випуску 1990 року реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований МРЕВ -5 УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 16 грудня 2004 року.( а.с. 7-9).
З копії матеріалів виконавчого провадження ВП №41447970 по виконанню виконавчого листа № 2-5046/13 від 17.12.2013 виданого Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПрАТ " Лізинг інформаційних технологій " боргу в сумі 27 826,05 грн. вбачається, що 17 грудня 2013 року видано виконавчий лист № 2-5046/13 про стягнення з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 на користь ПрАТ" Лізинг інформаційних технологій", код ЄДРПОУ 33149830, місцезнаходження якого за адресою : м. Київ, пр. Оболонський, 28 заборгованість за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 27 826, 05 грн. ( а.с. 45).
За даними УДАІ в м. Києві, встановлено, що згідно зі свідоцтвом НОМЕР_3 транспортний засіб BMW 5201, 1990 року випуску від 16 грудня 2004 року перебуває на обліку і його власником є ОСОБА_4 ( а.с . 50).
Однак, у Відділі державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 та накладено арешт на спірний автомобіль.
Постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Цапенко С.М. відкрито виконавче провадження ВП № 41447970 від 13 січня 2014 року на підставі виконавчого листа № 2-5046/13 виданий Солом'янським районним судом м. Києва 17.12.2013 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПрАТ" Лізинг інформаційних технологій " борг в сумі 27 826, 05 грн. .
В цей де день, постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві накладено арешт на майно боржника та оголошено заборони на його відчуження.
16 травня 2014 року постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві оголошено розшук майна, а саме: транспортного засобу: марка BMW 5201, 1990 року випуску, колір чорний № кузова НОМЕР_4, ДНЗ НОМЕР_2, свідоцтво НОМЕР_3 від 16.12.2004. марка VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, 2006 року випуску, колір чорний , № кузова НОМЕР_5, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , свідоцтво НОМЕР_7 від 30.09.2006 ( а.с.48, 49, 51).
Як встановлено судом, що 17 травня 2015 року під час керування автомобілем позивач був зупинений працівниками ДАІ, які повідомили останньому , що автомобіль перебуває у розшуку та арешті, що накладені ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві в рамках виконавчого провадження № 41447970, боржником у якому виступає відповідач, а стягувачем є ПрАТ" Лізинг Інформаційних технологій" у зв'язку з чим, автомобіль було затримано.
Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.
Установивши, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля не укладався, цей автомобіль не знятий з обліку в уповноваженому органі МВС та зареєстрований за ОСОБА_4, суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль на підставі статті 392 ЦК України.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд виходив з того, що позивач не набув права власності на спірний автомобіль, оскільки договір купівлі-продажу цього транспортного засобу не укладався, а видача довіреності на право володіння, користування та розпорядження автомобілем не свідчить про укладення договору купівлі-продажу, при цьому позивачем не було доведено факту набуття у власність спірного транспортного засобу.
Таким чином, суд правильно застосувавши норми статей 235, 244, 392 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що видача довіреності на право володіння, користування та розпорядження автомобілем не свідчить про укладення договору купівлі-продажу автомобіля, тому відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на спірний автомобіль.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом вимог матеріального права є необґрунтованими , оскільки суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами , що їх регулюють.
Не вбачає колегія суддів і порушення судом вимог процесуального права , які б свідчили про неправильне вирішення спору та були підставою до скасування рішення суду.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів не вбачає підстав до скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_7 відхилити, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: