Справа № 22-ц /796/168 /2016 Головуючий у І інстанції Притула Н.Г.
Доповідач Котула Л.Г.
02 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Котули Л.Г.
Суддів: Побірченко Т.І., Слюсар Т.А.
За участю секретаря Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ КБ"НАДРА" про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.
В обгрунтування позову зазначив, що 19 листопада 2007 року між ним та ПАТ КБ "Надра"( далі - Банк" ) було укладено кредитний договір № 701/П/99/2007-840( далі - Договір), за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит у сумі 150 000 доларів США із відсотковою ставкою 12, 39% річних з кінцевим терміном повернення 19 листопада 2027 року . Кредит видавався на придбання цінних паперів, емітентових ТОВ "Укргаз".
Вказував на те, що зазначений кредитний договір є недійсним , оскільки банк встановив умови погашення кредиту у іноземній валюті за допомогою фінансових операцій, яких не було у переліку дозволених банку операцій з готівкою іноземною валютою відповідно до наявної в момент укладання договору банківської ліцензій та дозволу НБУ з додатками, а тому істотні умови договору ( порядок видачі та погашення кредиту) не відповідають вимогам банківської ліцензії на право здійснення валютних операцій та вимогам Інструкції про касові операції в банках України.
Крім того, посилався на те, що договорів на відкриття та обслуговування рахунків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 між ним та Банком не укладалось , а вказані рахунки не є рахунками клієнта ОСОБА_1, оскільки суб'єктна дієздатність банку була обмежена наявною в момент укладання правочину Генеральною ліцензією банку і в частині операцій з готівкою іноземною валютою банку було надано право лише на ведення рахунків клієнтів, а отже банк не мав права на використання аналітичних внутрішньобанківських рахунків на видачу та приймання від фізичних осіб готівки іноземної валюти, відмінні від поточного , що є грубим порушенням Генеральної ліцензії банку, Інструкції про касові операції у банках України, Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України.
За таких обставин, просив визнати недійсним зазначений кредитний договір.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" про визнання недійсним кредитного договору відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.
Представник позивача та позивач належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явилися і причину неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутності ( т.2 а.с.70-73)
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , вказуючи на те , що суд обгрунтовано відмовив у задоволені позову, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.
За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
На підставі ч. 2 ст. 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.
Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики ( кредитного договору ) , оскільки відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1046 ЦК України).
Судом встановлено, що 19 листопада 2007 року між ВАТ КБ"Надра" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №701/П/99/2007-840 ( далі -Договір), за умовами якого Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпечення повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 150 000 доларів США у порядку і на умовах визначених цим договором за програмою "Нове житло" із відсотковою ставкою 12, 39% на рік, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості , строком до 19 листопада 2027 року із комісією за розрахунки 1,25 % від суми виданих коштів ( п. 1.1.,1.3, 1.3.1.,1.4, 1.5. Договору).( т. 1 а.с. 15-19).
Відповідно до п. 1.2. Договору цільове використання Кредиту: придбання цінних паперів (дисконтних облігацій) - облігацій у бездокументній формі випуску у кількості 10580,00 штук емітованих ТОВ „Укргаз" з номінальною вартістю кожної облігації 30 грн.(тридцять), згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів NБ 718 від 07.11.2007року, що укладений між Позичальником та продавцем цінних паперів Закритим акціонерним товариством „Олімп- з подальшим їх обміном на об'єкт нерухомості - квартиру, яка згідно Договору про резервування/бронювання приміщення №12/1/6/24/Ж від 09.11.2007року, що
укладений між Позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укргаз", на підставі якого за Позичальником резервується/бронюється об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
- витрати Позичальника пов'язанні з оформленням Кредиту.
- оплата комісії за розрахунки за цим договором.
Згідно заяви на видачу готівки № 444 від 19 листопада 2007 року ОСОБА_1 видано кредитні кошти за кредитним договором №№701/П/99/2007-840 у розмірі 150 000 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ на час отримання кредиту 757500,00 грн., які ОСОБА_1 отримав, про що свідчить його підпис на заяві (т.1 а.с.190).
Підписавши кредитний договір та отримавши грошові кошти на виконання умов цього договору , позивач погодився з умовами кредиту і не вважав їх такими , що суперечать вимогам закону та порушують його права.
У анкета - заяві клієнта на оформлення кредитного пакету " Житлові рішення" позивач зазначив , що має бажання отримати кредит у доларах США, незважаючи на те , що в цій заяві відповідач надав можливість позивачу вибору валют кредиту , а саме : гривня, євро та долар США( т.1 а.с. 196).
Не можна погодитися з доводами апеляційної скарги про ненадання Банком позивачу інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за кредитним договором, оскільки в умовах договору така інформація надана , зокрема зазначено , що Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості , повернення , строковості та платності грошові кошти у сумі 150 000 доларів США і на умовах визначених цим Договором за програмою " Нове житло" ( п.п.1.1. Договору).
У заява - анкеті пропонувалися інші програми кредитування та тарифні пакети: базовий тарифний пакет та комплексний тарифний пакет.
В умовах договору зазначено, що кредит надається на придбання цінних паперів ( дисконтних облігацій) - облігацій у бездокументарній формі випуску у кількості 10 580 штук, емітованих ТОВ " Укргаз" з номінальною вартістю кожної облігації 30 грн., згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б 718 від 07.11.2007 р., що укладений між Позичальником та продавцем цінних паперів Закритим акціонерним товариством " Олімп" з подальшим їх обміном на об'єкт нерухомості - квартиру яка Договору про резервування /бронювання приміщення № 12/1/6/24/Ж від 09.11.2007 р., що укладений між Позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргаз", на підставі якого за Позичальником резервується /бронюється об'єкт нерухомості , розташований за адресою: АДРЕСА_1;
Витрати Позичальника , пов'язані з оформленням кредиту ;
Оплата комісії за розрахунками за цим Договором.
Відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,39 % відсотків на рік. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді ( 28-29-30-31/360) на залишок заборгованості.
При розрахунках відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту ( п.п.1.3.1Договору).
Банк надає Позичальнику кредит до 19 листопада 2017 року( п.п. 1.4 Договору).
Комісія за розрахунками за цим Договором складає 1,25% відсотків від суми виданих коштів зазначених в п.1.2 за винятком суми виданої на оплату цієї комісії( п.п. 1.5 Договору).
У заява - анкеті на оформлення кредитного пакету " Житлові рішення" ОСОБА_1 вказав на те, що підписанням цієї анкети-заяви він підтверджує, що з умовами кредитування споживчої нерухомості ознайомлений, що спростовує твердження позивача, що йому не була надана необхідна інформація для укладення кредитного договору.
Пунктом 3 Договору передбачено Порядок надання кредиту та сплати заборгованості, зокрема, п.п. 3.3 Договору встановлено , що повернення суми кредиту здійснюється рівними платежами щомісячно у сумі 622 доларів США 41 центів та нарахованих відсотків щомісячно згідно додатку до цього Договору , починаючи з грудня місяця 2007 року.
Позичальник вносить чергові платежі по Кредиту, визначені у п.п. 1.3.1, 3.3.1 цього Договору, щомісячно до 10 числа поточного місяця.
Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги про недійсність Договору , оскільки позивачу не було надано графіку погашення кредиту , так як умовами самого Договору встановлено порядок та строки повернення кредиту, застосування штрафних санкцій, у зв'язку з порушенням внесення чергових платежів і забезпечення повернення кредиту.
Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотними умови кредитного договору , що визначені законом, є предмет, сума, строк повернення та розмір процентів.
За згодою кредитодавця та позичальника в договорі можуть бути передбачені інші умови, зокрема , цільовий характер кредитування , договірне списання , право банку видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання в разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування, права та обов'язки сторін.
Виходячи з наведеного, зазначений договір відповідає вимогам закону щодо змісту та форми, оскільки укладений у письмовій формі і підписавши його сторони погодилися з усіма його умовами.
Крім того, зі змісту анкети-заяви клієнта , підписання якої не заперечувалося позивачем , що він своїм підписом підтвердив, що ознайомлений з умовами кредитування споживчої нерухомості і підписанням цієї анкети-заяви доручає Банку відкрити рахунки відповідно до обраної платіжної картки чи обраного тарифного пакету і підтверджує свою згоду з умовами Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у ВАТ КБ "Надра " і тарифами банку і зобов'язується їх виконувати. ( т.1 а.с. 197).
Посилання ОСОБА_1 на те, що грошей з відкритого на його ім'я позичкового рахунку він не отримував, оскільки не укладав договорів про поточні рахунки та не підписував невід'ємну частину спірного кредитного договору, якою являється Пам'ятка клієнту про умовами оформлення кредитного пакету "житлові рішення" не може бути підставою до визнання кредитного договору недійсним , оскільки кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору, а дії щодо зняття грошей з рахунку стосуються його виконання, а не укладення, тоді як правове значення для вирішення питання про визнання кредитного договору недійсним має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не виконанні.
Судом встановлено, що кредитний договір підписаний саме відповідачем, чого він сам не заперечує.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет КМУ " Про систему валютного регулювання і валютного контролю ( далі - Декрет КМУ).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
При цьому ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" установлено, що кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій установлюється Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, у п. 5.3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.
Відповідно до ст. 5 Декрету КМУ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями згідно з п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.
Аналізуючи наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
Щодо вимог підп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Ця обставина не дозволяє стверджувати, що режим індивідуального ліцензування поширюється на валютні операції, пов'язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.
Установивши, що ПАТ КБ "НАДРА" 23 серпня 2002 року було отримано банківську ліцензію НБУ №21, яка є генеральною ліцензією та дозвол НБУ від 23 серпня 2002 року №21-2 і додаток до цього дозволу від 04 листопада 2005 року на здійснення певних валютних операцій, а тому доводи щодо права Банка видавати кредит готівковою іноземною валютою тільки з поточного рахунку є не обґрунтованими, оскільки наявність банківської ліценції не перешкоджає відповідачу здійснення кредитних операцій у валюті(а.с. 13, 14, т. 2).
Крім того, позивач не був позбавлений можливості отримати кредит у національній валюті України, гривні.
Судом встановлено, що спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав до задоволення позову та визнання кредитного договору недійсним.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом вимог матеріального та процесуального права є необґрунтованими , оскільки колегія суддів такого з матеріалів справи не вбачає.
За таких обставин, колегія суддів не встановила підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: