Справа №11сс/796/139/2016 Головуючий у суді І інстанції - ОСОБА_1
Доповідач - ОСОБА_2
02.02.2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2015, -
Цією ухвалою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчих ОВС ГСУ СБУ ОСОБА_7 , начальника ГСУ СБУ ОСОБА_8 , щодо не розгляду клопотань, повернуто заявнику.
Ухвала мотивована тим, що коло осіб, які мають право на звернення зі скаргою та коло осіб, дії яких оскаржуються, а також перелік дій, бездіяльності та рішень чітко визначено ч.1 ст. 303 КПК України, при цьому, до складу цих осіб не належать керівники структурних підрозділів органів досудового розслідування та невизначене коло, пов'язаних з ним та слідчим осіб, замовників злочинів, як про те зазначено у скарзі. Крім того, слідчий суддя зазначив, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 у даному провадженні є потерпілим, слідчому судді надано не було, у зв'язку з чим слідчий суддя прийшов до висновку, що скаргу відповідно до вимог ч.2 ст. 304 КПК України слід повернути, оскільки вона подана особою, яка не має права подавати скаргу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги, якою зобов'язати вчинити дію, а саме, розглянути клопотання по суті.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в скарзі від 18.12.2015 чітко вказано осіб, бездіяльність яких оскаржується, а саме бездіяльність слідчого СБУ ОСОБА_9 щодо не розгляду клопотань від 14.12.2015, відповідно до вимог 220 КПК України.
Також, апелянт зазначає, що він є потерпілим по провадженню, оскільки службові злочини вчинені проти нього особисто, крім того, по самому провадженню відсутня постанова слідчого про відмову у визнанні його потерпілим, що, на думку апелянта, свідчить про те, що статус потерпілого визначено автоматично.
Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_6 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів за скаргою ОСОБА_6 , останній оскаржує бездіяльність слідчого ОВС ГСУ СБУ та начальника ГСУ СБУ, яка полягає у неприйнятті процесуального рішення за клопотаннями від 14.12.2015, та не повідомленні його, як потерпілого, у встановленому законом порядку про результати розгляду його клопотань.
За результатами розгляду скарги, слідчий суддя прийшов до висновку про повернення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчих ОВС ГСУ СБУ ОСОБА_7 , начальника ГСУ СБУ ОСОБА_8 щодо не розгляду клопотань, заявнику.
Такий висновок слідчого судді колегія суддів вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим кодексом строк. При цьому, оскарження бездіяльності осіб, не зазначених у ст. 303 КПК України, не може бути підставою для повернення скарги особі, що її подала у відповідності до ст. 304 КПК України.
Під час розгляду скарги ОСОБА_6 , колегією суддів встановлено, що останній фактично оскаржує бездіяльність слідчого СБУ у кримінальному провадженні № 22015000000000291, яка полягає у неприйнятті процесуального рішення за клопотаннями від 14.12.2015 та не повідомленні його, як потерпілого, у встановленому законом порядку про результати розгляду його клопотань.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя безпідставно повернув скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчих ОВС ГСУ СБУ, начальника ГСУ СБУ, щодо не розгляду клопотань. З цих підстав, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2015 підлягає скасуванню як необґрунтована, з постановленням, відповідно до вимог ст. 407 КПК України, нової ухвали.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 18.12.2015 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ОВС ГСУ СБУ ОСОБА_7 та начальника ГСУ СБУ ОСОБА_8 щодо не розгляду його клопотань слідчим СБУ по кримінальному провадженню №22015000000000291.
В зазначеній скарзі ОСОБА_6 вказав, що за його заявою про груповий службовий злочин №547 судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_10 , який приховував службовий злочин судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_11 , яка приховує злочини ОСОБА_10 , за ухвалою суду внесено відомості до ЄРДР за № 22015000000000291. Водночас, як вказує ОСОБА_6 , витяги з ЄРДР йому, потерпілому від злочинів, не надаються, його, як потерпілого, не проінформовано, який орган досудового розслідування і за якою кваліфікацією здійснює досудове розслідування, що, на його думку, свідчить про відсутність реального досудового слідства.
14.12.2015 ОСОБА_6 подав до СБУ два клопотання в порядку ст. 220 КПК України, які у встановлений законом термін не розглянуті і про результати їх розгляду його не повідомлено.
У зв'язку з зазначеним, у своїй скарзі до Шевченківського районного суду м. Києва від 18.12.2015 ОСОБА_6 ставить питання про визнання невиконання 2-х клопотань від 14.12.2015 як протизаконної і протиправної бездіяльності слідчого СБУ та пов'язаних з ним замовників його злочинів, а також про зобов'язання слідчого СБУ, під контролем відповідальних осіб СБУ, з метою забезпечення ефективності досудового слідства по провадженню, розглянути його клопотання, згідно ст.220 КПК України, для забезпечення розумних термінів слідства групового злочину суддів і прокурорів України.
Вивчивши скаргу ОСОБА_6 , з якою він звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва 18.12.2015, його апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами, в т.ч. і копіями клопотань №1/1 та №2/1 від 14.12.2015, відповідь СБУ від 16.01.2016 за №6/338 з доданими до неї копіями супровідних листів, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, який він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником, чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, зі змісту ст. 220 КПК України слідує, що слідчий, прокурор, якому визначено здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню, при надходженні по конкретному кримінальному провадженню клопотання про вчинення будь-яких процесуальних дій, незалежно від статусу особи, що звертається, та по суті порушеного у клопотанні питання, має його розглянути та за результатами розгляду винести постанову про повну чи часткову відмову у задоволенні клопотання або повідомити про задоволення клопотання. Вказані дії слідчий або прокурор, які здійснюють розслідування, мають виконати у строк не більше трьох днів з моменту надходження клопотання.
Разом з тим, з відповіді, яка направлена Апеляційному суду м. Києва СБУ та доданих до неї матеріалів вбачається, що відповідно до постанови першого заступника Генерального прокурора України від 06.10.2015, визначено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України, у кримінальному провадженні від 01.10.2015 №22015000000000291 за слідчими прокуратури м. Києва, про що начальника Головного слідчого управління СБУ ОСОБА_8 було повідомлено супровідним листом від 07.10.2015 №04/4/2-4236-15.
Згідно супровідного листа ГСУ СБУ від 13.10.2015 №6/13716, кримінальне провадження №22015000000000291 направлено до прокуратури м. Києва для здійснення подальшого досудового розслідування.
Супровідним листом від 16.12.2015 за №6/16971 до прокуратури м. Києва направлені за належністю і клопотання ОСОБА_6 №1/1 та 2/1 від 14.12.2015 для розгляду у ході розслідування кримінального провадження №22015000000000291, про що ОСОБА_6 було повідомлено листом від 16.12.2015 за №6/С-2631/2.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що станом на час подачі ОСОБА_6 клопотань від 14.12.2015 до ГСУ СБУ, розслідування кримінального провадження вже не здійснювалось слідчими ГСУ СБУ, а тому підстави для розгляду клопотань по суті в порядку ст. 220 КПК України саме слідчим СБУ були відсутні.
Оскільки підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 375 КК України, у кримінальному провадженні №22015000000000291 від 01.10.2015 визначена першим заступником Генерального прокурора України за слідчими прокуратури м. Києва, то, відповідно, і клопотання ОСОБА_6 від 14.12.2015, подані в порядку ст. 220 КПК України, мають розглядатись по суті прокурором прокуратури м. Києва, якому доручено здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_6 та зобов'язання слідчого СБУ розглянути клопотання ОСОБА_6 від 14.12.2015, подані в рамках кримінального провадження №22015000000000291.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2015, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчих ОВС ГСУ СБУ ОСОБА_7 , начальника ГСУ СБУ ОСОБА_8 , щодо не розгляду клопотань, повернуто заявнику, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ОВС ГСУ СБУ ОСОБА_7 , начальника ГСУ СБУ ОСОБА_8 щодо не розгляду клопотань від 14.12.2015, поданих по кримінальному провадженню №22015000000000291 - відмовити.
Судді: