Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Коренюк А.М.
№22-ц/796/1646/2016 Доповідач - Борисова О.В.
справа №753/18586/15-ц
м. Київ
28 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Гаращенка Д.Р., Невідомої Т.О.
при секретарі: П'ятничук В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року про відмову в задоволенні скарги в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1, зацікавлені особи: державний виконавець відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління у м. Києві Желтікова Олена Андріївна, публічне акціонерне товариство «ПРИВАТБАНК» про визнання постанови неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просила визнати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління у м. Києві (далі ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві) Желтікової О.А. від 03.08.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірною та зобов'язати ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві прийняти виконавчий лист від 24.07.2015 року Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/20576/14 до виконання та відкрити виконавче провадження.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03.11.2015 року у задоволенні скарги - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову про задоволення скарги. В обґрунтування вимог посилається на те, що ухвала суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права.
Вказує на те, що звернення стягувача до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві було обумовлено тим, що в цьому районі по проспекту Перемоги, 65, знаходиться філія боржника «Розрахунковий центр» ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 320649. Наявність у філії банку боржника майна і коштів, достатніх для виконання виконавчого листа є загальновідомим фактом, а тому ОСОБА_1 скориставшись правом альтернативного звернення до виконавчої служби у порядку ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» подала виконавчий лист до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві за місцезнаходженням майна боржника (філії банку).
Зазначає, що суд не врахував, що до заяви про відкриття виконавчого провадження був доданий офіційний витяг з ЄДР про знаходження філії боржника «Розрахунковий центр» ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в Святошинському районі м. Києва.
В судовому засіданні апеляційного суду представники стягувача ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
В судове засідання державний виконавець ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Желтікова О.А. та ПАТ «ПРИВАТБАНК» не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників стягувача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд виходив з того, що державним виконавцем правомірно на підставі п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пред'явленням виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем виконання рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи убачається, що 24.07.2015 року Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ПАТ «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 27 641,09 доларів США (а.с.8).
29.07.2015 року представник стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження майна, вказуючи на те, що саме в Святошинському районі м. Києва по проспекту Перемоги, 65, знаходиться філія боржника «Розрахунковий центр» ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 320649, а наявність у філії майна, коштів достатніх для виконання даного виконавчого листа є загальновідомим фактом (а.с.12-13).
03.08.2015 року державний виконавець ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Желтікова О.А. винесла постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ пред'явлений не за місцем виконання (а.с.15).
06.08.2015 року представник стягувача звернувся до начальника ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві із скаргою на дії державного виконавця Желтікової О.А. (а.с.16-18).
Постановою заступника начальника ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Гумуржи Д.М. від 12.08.2015 року визнано дії державного виконавця Желтікової О.А. по виконанню виконавчого провадження №48324550 про стягнення з ПАТ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 боргу, такими, що відбулись у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.20-21).
Відповідно до постанови, філія «Розрахунковий центр» ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ЄДРПОУ 23699557 не є боржником за виконавчим документом №753/20576/14 від 24.07.2015 виданого Дарницьким районним судом м. Києва, оскільки боржником є ПАТ «ПРИВАТБАНК» головне відділення якого знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, що територіально відноситься до ВДВС Дніпропетровського РУЮ у м. Дніпропетровськ.
Крім того, повноваження представника стягувача були підтверджені копією довіреності, що суперечить вимогам п. 2.11 розділу 2 інструкції 512/5 від 02.04.2012 року.
21.08.2015 року представник стягувача звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві із скаргою на постанову за результатами розгляду скарги на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (а.с.22-26).
За результатами розгляду даної скарги заступником начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Применко О.А. винесено постанову від 01.09.2015 року про відмову у задоволенні скарги на постанову за результатами розгляду скарги на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (а.с.28-29).
Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документу до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Подаючи до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві заяву про відкриття виконавчого провадження представник стягувача зазначав, що звертається за місцем знаходження майна боржника - за адресою знаходження філії «Розрахунковий центр» ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» при цьому не вказав, яке саме майно належне боржнику знаходиться за вищевказаною адресою.
Як зазначено у виконавчому документі місцезнаходженням боржника ПАТ «ПРИВАТБАНК» є: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.
А тому державний виконавець відмовляючи у відкритті виконавчого провадження вірно виходив з того, виконавчий документ пред'явлений не за місцем виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії старшого державного виконавця з приводу відмови у відкритті виконавчого провадження відповідають ст.ст. 20, 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи апеляційної скарги про те, що на території міста Києва знаходиться кілька десятків філій боржника, в тому числі філія «Розрахунковий центр» ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у Святошинському районі м. Києва, на балансі яких знаходиться належне боржнику майно, на яке можна звернути стягнення - речі, гроші, цінні папери тощо, колегія суддів відхиляє, оскільки місцезнаходження вищевказаної філії в Святошинському районі м. Києва не є доказом наявності у боржника майна на території Святошинського району м. Києва
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, приходить до висновку, що постанова державно виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.08.2015 року відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апелянта не спростовують наведеного і зроблених в ухвалі суду першої інстанції висновків.
Ухвала суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника стягувача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набираєзаконної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді