Справа № 11-cc/796/186/2016 Слідчий суддя в 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
27 січня 2016 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 грудня 2015 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборони залишати з 18 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , щодо
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, громадянина України, учня 11-го класу технологічного ліцею «ОРТ» № 141, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою:АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мотивовано тим, що при вирішенні цього питання слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, та про існування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Разом з тим, слідчий суддя визнав недоведеними доводи прокурора, що існують ризики незаконного впливу підозрюваного на потерпілих та переховування останнього від органів досудового розслідування і суду, а також, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного, а тому вирішив застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора і застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зокрема, апелянт стверджує, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, які відносяться до категорії тяжких та за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. На думку прокурора, слідчим суддею не в повній мірі взято до уваги, що ОСОБА_9 свідомо вчинив злочини за попередньою змовою у групі з іншими неповнолітніми щодо трьох неповнолітніх та одного повнолітнього, погрожував застосуванням предмету, схожого на пістолет, а також закривав обличчя маскою.
Крім того, апелянт стверджує, що з метою запобігання спробам підозрюваного незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, для забезпечення безперешкодного розслідування та встановлення істини у справі слід застосувати відносно ОСОБА_11 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою. Також прокурор звертає увагу, що у провадженні щодо підозрюваних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які є співучасниками ОСОБА_11 у вчиненні розбійних нападів, слідчим суддею обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення підозрюваного, захисника та законного представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040019664 від 26 грудня 2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.
25 грудня 2015 року о 20 год. 47 хв. ОСОБА_11 було фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що 26 грудня 2015 року складено відповідний протокол.
26 грудня 2015 року ОСОБА_14 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Того ж числа прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_10 звернулася доДніпровського районногосуду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_15 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, може незаконно впливати на потерпілих у провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 грудня 2015 року у задоволенні клопотання прокурора було відмовлено, а щодо ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддяправильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_16 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, та про існування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Також слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги, прийшов до правильного висновку, що жодним чином є недоведеними доводи прокурора, що існують ризики незаконного впливу підозрюваного на потерпілих та переховування ОСОБА_11 від органів досудового розслідування та суду, а також, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Зокрема, перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що, хоча і існує ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, але він є настільки мінімізованим та малоймовірним, що для його запобігання достатнім буде застосування щодо підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби. Жодних переконливих доказів, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти вищезазначеному ризику,в матеріалах кримінального провадження не міститься і прокурором не доведено.
В сукупності із обставинами кримінального провадження для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_11 , стан здоров'я останнього, міцність соціальних зв'язків, негативне ставлення підозрюваного до вчиненого, його сімейний стан, а саме те, що мати виховує його сама, не працює, а батько є учасником АТО, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Таким чином, доводи прокурора щодо незаконності оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 26 грудня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборони залишати з 18 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 міста Києва ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4