03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а
Справа № 22-Ц-796/ 1592/16р. Головуючий в 1-ій інстанції - Букіна О.М.
Доповідач- Барановська Л.В.
«20» січня 2016року колегія суддів судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду м.Києва в складі
Головуючого- Барановської Л.В.
Суддів- Котули Л.Г., Панченка М.М.
при секретарі Сірик Л.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу
за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Фінекс» на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23.06.2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Фінекс» про
стягнення страхового відшкодування.
Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія-
У березні 2015 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача ТДВ «СК «Фінекс» страхове відшкодування в розмірі 74 805,04 грн.
15.04.2015 року в судовому засіданні позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача страхове
відшкодування у розмірі 77 046,71 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.04.2014 р. між ним та відповідачем було укладено Договір добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних із використанням транспортного засобу №742-14.06124.24, предметом якого є
страхування ризиків пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом « Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_1.
Зазначав, що 30.11.2014 р. в Республіці Польща трапилась дорожньо-транспортна подія з ознаками страхового випадку, внаслідок якої застрахований транспортний засіб зазнав значних механічних ушкоджень.
Позивач вказує на те, що 25.12.2014 р. між сторонами було укладено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, яким визначено, що відповідач зобов'язаний здійснити страхове відшкодування позивачу у розмірі 77 557,04 грн.
Разом з тим, порушуючи строки встановлені умовами Договору, відповідач станом на 10.03.2015 р. свого обов'язку з виплати страхового відшкодування в повному обсязі не здійснив, а тому відповідно до оновленого Рахунку СТО від 10.03.2015 р. розмір страхового відшкодування, на думку позивача, вже має становити 129 956,30 грн.
Позивач зазначав, що 25.12.2014 р. відповідачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 752,00 грн. , яке було зараховано до сплати чергового страхового платежу та 25.03.2015 р. йому було виплачено ще 50 157,59 грн., тобто разом було здійснено страхову виплату у розмірі 52 909,59 грн., а відтак у заяві про збільшення позовних вимог просив стягнути різницю між 129 956,30 грн. та 52 909,59 грн., а саме 77 046,71 грн. невиплаченого страхового відшкодування.
Заочним рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 23.06.2015 року позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 75 090,41 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс» просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам, неповно з»ясував обставини справи.
Апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Фінекс» задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.04.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір добровільного комплексного страхування ризиків, пов'язаних із використанням транспортного засобу №742-14.06124.24 з Додатковою угодою №2 від 26.12.2014 р., предметом якого є страхування ризиків пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_1.
30.11.2014 р. в Республіці Польща трапилась дорожньо-транспортна пригода в результаті якої застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим позивачу, як власнику автомобіля, було заподіяно майнової шкоди.
Відповідно до п. 1.10.1. Договору страхування страховим випадком є втрата, знищення або пошкодження застрахованого транспортного засобу в період чинності та на території дії цього Договору внаслідок ДТП (дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу, а також інші події, що сталися в процесі руху застрахованого транспортного засобу.)
Згідно із ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п.2 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування», Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 9.1.4. Договору страхування Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування вигодонабувачу (або Страхувальнику за згодою вигодонабувача), в порядку, передбаченому цим Договором.
Факт настання страхового випадку та виникнення обов'язку Страхової компанії здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику, який за Договором також є Вигодонабувачем, сторонами не заперечується.
Відповідно до п.13.3. Договору страхування, страхове відшкодування виплачується вигодонабувачу, визначеній вигодонабувачем особі протягом 10 робочих днів з затвердження страхового акту готівкою або безготівково.
Відповідно до п. 1.7.3. Договору страхування, ремонт транспортного засобу відбувається на будь-якій СТО, у тому числі і на гарантійній.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами досягнуто домовленості про те, що визначення розміру страхового відшкодування відбувається відповідно до цін вартості відновлювального ремонту, встановлених будь-якою станцією технічного обслуговування, у т.ч. гарантійною станцією.
Відповідно до Рахунку № 1018812 від 10.12.2014 р., виданого ТОВ «Віннер Автомотів», яка є гарантійною станцією технічного обслуговування автомобілів, в т.ч. «Форд», вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу на той момент становила 79 563,29 грн.
25.12.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог.
Пунктом 2 цього Акту встановлено, що згідно Страхового акта № 10340/742-14.06124.24 від 25.12.2014 р. Страховик має заборгованість перед Страхувальником зі сплати страхового відшкодування в розмірі 77 557,04 грн.
В Акті зарахування однорідних зустрічних вимог сторони досягли згоди, що 2 752,00 грн. із цієї суми буде зараховано Страхувальнику, як сплата останнім страхової премії за Договором, тобто 25.12.2014 р. відповідачем було фактично сплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 2 752,00 грн.
Відповідно до п.13.3. Договору страхування, страхове відшкодування виплачується вигодонабувачу, визначеній вигодонабувачем особі протягом 10 робочих днів з затвердження страхового акту готівкою або безготівково.
Як вбачається із платіжного доручення, наданого відповідачем, лише 25.03.2015р. Страховою компанією було здійснено виплату страхового відшкодування позивачу ще в розмірі 50 157,59 грн.
Проте, відповідно до Рахунку № 1018812 від 10.03.2015 р., виданого тією ж ТОВ «Віннер Автомотів» та щодо того ж переліку робіт, вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу вже становила 129 956,30 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб позивача на час розгляду справи не відремонтовано.
Відповідачем було надано суду новий Страховий акт від 23.03.2015 р., який був складений замість попереднього Страхового акту від 25.12.2014 р. на підставі службової записки, виданої начальником відділу врегулювання збитків ОСОБА_8
Суд критично оцінив Страховий акт від 23.03.2015 р., так як відповідач не навів жодної поважної причини, яка зумовила Страхову компанію відмінити попередній Страховий акт від 25.12.2014 р., підписаний та скріплений ними печаткою, а тому новий Страховий акт був складений всупереч умовам Договору страхування та без правових на те підстав.
Наданий відповідачем Висновок спеціаліста від 15.12.2014 р., як на підтвердження вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, не є належним доказом, так як сторони в Договорі визначили і погодили інший метод розрахунку страхового відшкодування, а саме за цінами СТО, на якій може відбуватися ремонт ТЗ (п.1.7.3. Договору).
Таким чином, враховуючи те, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо сплати страхового відшкодування позивачу в повному обсязі, в строки визначені п.13.3. Договору страхування, як те було передбачено Страховим актом від 25.12.2014 р., Страхова компанія обов'язана здійснити страхове відшкодування у відповідності до Рахунку СТО № 1018812 від 10.03.2015 р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 129 956,30 грн., та узгоджується з вимогами ст. 1192 ЦК України.
Разом з тим, суд вважав неприйнятним твердження позивача, що розмір страхового відшкодування має становити 129 956,30 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1. ст. 9 Закону України «Про страхування», страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Відповідно до ч.16. ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування- страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорам майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із п. 1.6.1. Договору страхування, страхова сума визначена у розмірі 128 000,00 грн.
Відповідно до п. 1.7.4. Договору страхування знос не враховується при здійсненні ремонту (здійснюється заміна старих запчастин на нові).
Відповідно до п.1.6.2. Договору страхування франшиза на ушкодження дорівнює 0% від страхової суми.
Отже, враховуючи вище викладене, суд прийшов до обгрунтованого висновку, що розмір страхового відшкодування має становити 128 000,00 грн.
Сторонами не заперечується те, що станом на дату розгляду справи, відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 52 909,59 грн.
Таким чином, різниця невиплаченого страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 75 090,41 грн. ( 128 000,00 грн. -52 909, 59грн. =75 090, 41 грн.).
Посилання відповідача на п.13.5.4. Договору страхування при розрахунку страхового відшкодування є неправомірним, виходячи з наступного.
Відповідно до п.13.5.4. Договору страхування, якщо при визначенні розміру збитків виявиться, що дійсна ринкова вартість застрахованого ТЗ перевищує його страхову суму за цим Договором більш ніж на 10% для транспортних засобів вартістю до 300000,00 грн. та на 15% для транспортних засобів вартістю понад 300000,00 грн., Страховик має право виплатити страхове відшкодування у такій же частці від суми збитку, яка складає страхова сума дійсної вартості застрахованого ТЗ.
Крім того, відповідно до п.13.5.3. Договору страхування, при страхуванні ТЗ в частці страхове відшкодування виплачується в такій же частці від суми збитку, яку складає страхова сума від дійсної ринкової вартості ТЗ.
Відповідно до ч.17 ст. 9 Закону України «Про страхування», у разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
З вище викладеного вбачається, що лише у разі якщо на момент страхування встановлена сторонами страхова сума становила якусь частку від дійсної на той момент вартості ТЗ, то тоді Страхова компанія вправі була б сплатити страхове відшкодування у такій же частці.
Звітом № 1077 від 15.12.2014 р., наданим відповідачем, встановлено дійсну вартість застрахованого транспортного засобу станом на 15.12.2014 р., в той час як Договір страхування було укладено 04.04.2014 р. та із строком його дії до 06.04.2015 р.
Згідно з положенням ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до цивільного законодавства.
Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Таким чином, судом не знайдено підтвердження факту часткового страхування транспортного засобу позивача, а відтак страхові відшкодування в період дії цього Договору мають сплачуватися в повному обсязі, а ризики збільшення чи зменшення дійсної вартості транспортного засобу в період дії Договору несуть самі сторони.
Крім того, відповідач в обґрунтування поданих заперечень посилався на те, що має право на сплату страхового відшкодування частково відповідно до п.13.5.6. Договору страхування.
Разом з тим, пунктом 13.5.6. Договору страхування, зокрема визначено, що у разі виплати страхового відшкодування готівкою або на особистий рахунок Страхувальника ( Вигодонабувача), Страховик має право виплатити страхове відшкодування двома частинами, перша з яких - 80% виплачується в строк, передбачений п.13.3. цього Договору.
Як встановлено судом, відповідач порушив строки виплати страхового відшкодування, передбачені п.13.3. Договору страхування та відповідно не виконав вимогу п.13.5.6 Договору, а відтак позивач вправі вимагати виплату йому страхового відшкодування в повному обсязі.
З огляду на викладене, враховуючи межі заявлених вимог, суд прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 75 090,41 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави суд обґрунтовано стягнув судовий збір у розмірі 750 , 90 грн.
Суд повно та всебічно з»ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку доказам.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України,колегія-
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Фінекс» відхилити, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23.06.2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді