Справа № 521/19179/15-к
Пр-ня по справі № 1кп/521/141/16
01 лютого 2016 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
прокурор - ОСОБА_3
за участю обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Туапсе; одруженого; не працюючого; що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 09 червня 2015 року за ч.2ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців.
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.2 ст. 185 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, 18.09.2015 року, приблизно о 20 годин, знаходячись в приміщені гіпермаркету «FOZZI» ТОВ «Експансія» за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 83-а шляхом вільного доступу намагався таємно викрасти майно закладу, а саме: сир «Rokiskio Гранд 37%», вагою 694 г., вартістю 168 гривень 89 копійок, проте не довів злочин до кінця, так як був затриманий працівниками магазину.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому злочину визнав в повному обсязі, та пояснив, що знаходячись в магазині придбав продукти, за які розрахувався, проте викрав сир так як побоювався, що у нього не вистачить грошей для здійснення його покупки. Щиро кається у скоєному.
З урахуванням думки учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які необхідні для вирішення питань, передбачених ст. 374 КПК України (матеріали, що характеризують особу обвинуваченого та визначають долю речових доказів). При цьому судом з'ясовано правильність розуміння сторонами обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд з'ясував обставини та перевіряв їх дослідженням документів, які долучені до матеріалів кримінального провадження:
-матеріал, що характеризує обвинуваченого, а саме: вимога та копія судового рішення, які свідчать, що ОСОБА_4 є раніше судимою особою - вироком Малиновського районного суду від 18 вересня 2014 року визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень, вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 09 червня 2015 року визнаний винним у скоєні злочину, передбаченого за ч.2ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців; довідка, згідно якою ОСОБА_4 раніше проходив лікування та виписаний з діагнозом «Психопатія» та висновок експертизи № 583, згідно якої ОСОБА_4 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру;
-копія постанови про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_4 , згідно якої запобіжний заход припинив свою дію 24.01.2016 року;
-заяву потерпілої сторони, згідно якої представник потерпілої особи отримав речові докази за провадженням та не має вимог матеріального або морального характеру до обвинуваченого.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 15 та ч.2 ст. 185 КК України: замах на крадіжку, за кваліфікуючими ознаками - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений повторно.
Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання - щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України, суд не визначає обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому. При цьому суд виходить з того, що відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Таким чином, посилання сторони обвинувачення в ході судових дебатів на наявність обставин, що обтяжують покарання без зазначення вказаних обставин в обвинувальному акті не може бути прийнято судом до уваги.
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину - відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного - раніше неодноразово судимий за тотожні злочини; його вік - 60 років та соціальне положення - офіційно не працює, одружений; мотиви та обставини вчиненого злочину, які встановлені в ходу судового розгляду справи та викладені вище, а також обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та з урахуванням ст. 68 КК України вважає можливим призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 71 КК України.
З урахуванням поведінки обвинуваченого під час судового розгляду справи (явка в судові засідання) суд вважає за можливе не оббирати запобіжний заход.
Відповідно до ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне речові докази за провадженням вважати повернутим власнику.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 09 червня 2015 року за ч.2ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - два роки та один день позбавлення волі.
Початок перебігу строку відбування покарання визначати з моменту затримання ОСОБА_4 ..
Запобіжний заход не обирати.
Речові докази вважати повернутим потерпілій стороні.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та засудженому та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні (потерпіла сторона).
. С У Д Д Я: ОСОБА_1