27 січня 2016 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
прокурор - ОСОБА_3
за участю обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Одеси; офіційно не працюючого; не одруженого; що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, -
Обвинувачуваний ОСОБА_4 , 06.10.2015 року о 17 години знаходячись біля будинку № 32/1 по вул. Строганова в м. Одесі, відкрито заволодів майном ОСОБА_5 , а саме: золотим ланцюжком із хрестиком, загальною вартістю 5000 гривень та з викраденим майном з місця скоєння злочину зник.
ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочину визнав в повному обсязі, та показав, що 06 жовтня 2015 року зірвав з шиї потерпілої золотий ланцюжок із хрестиком. Через деякий час його затримали та ланцюжок він повернув, а хрестик десь загубився. В подальшому відшкодував потерпілій збитки. В скоєному кається.
З урахуванням думки учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які необхідні для вирішення питань, передбачених ст. 374 КПК України (матеріали, що характеризують особу обвинуваченої). При цьому, судом з'ясовано правильність розуміння сторонами обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд з'ясував обставини та перевіряв їх іншими доказами, а саме досліджував документи, які долучені до матеріалів кримінального провадження:
-матеріал, що характеризує ОСОБА_4 , згідно якого обвинувачений є раніше не судимою особою в порядку ст. 89 КК України, не перебуває на обліку в КУ «ООМЦПЗ», позитивно характеризується за місцем мешкання;
-заяву потерпілої щодо відсутності вимог матеріального або морального характеру до обвинуваченого.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 186 ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Обставинами, які пом'якшують покарання в порядку ч.1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, які обтяжують покарання в порядку ст. 67 КК України суд не вбачає.
При визначені виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості; особу винного, його вік - 31 рік та соціальне положення, а саме те що він офіційно не працевлаштований та не одружений; не має судимосте в порядку ст. 89 КК України, позитивно характеризується за місцем мешкання; характер, мотиви та обставини вчинення злочину, які викладені вище; а також обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів, буде призначення покарання у межах, встановлених у санкції статті 186 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі, та що виправлення ОСОБА_4 можливо без відбування покарання, та вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробування на підставі ст. 75 КК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.
Застосувати дію ст.ст. 75 та 76 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
Початок перебігу строку відбування покарання визначати з дня оголошення вироку.
Зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в період з 06.10.2015 року по 08.10.2015 року, що відповідно до ч.5 ст. 72 КК України дорівнює чотирьомдням позбавлення волі.
Запобіжний заход не обирати
Речові докази вважати повернутими потерпілій.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та засудженому та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні (потерпіла).
С У Д Д Я: ОСОБА_1