Справа № 520/311/16-ц
Провадження № 2/520/1806/16
16.02.2016 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання припиненим зобов'язання за іпотечним договором, зняття заборони відчуження,
13.01.2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати Іпотечний договір, № 455-013/ZФКВІП-08, укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 09 липня 2008 року, реєстровий № 6917, таким, що припинив свою дію з 30 квітня 2015 року.
Зняти заборону на відчуження земельної ділянки, загальною площею 0,0634 га, кадастровий номер 5110136900:38:002:0051 та житлового будинку, що належить на праві власності ОСОБА_1 та розташований за адресою: м. Одеса, вул. Довга, 36, зареєстровану 09 липня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 7535746, 7536109, шляхом внесення до Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про припинення іпотеки за іпотечним договором № 6917 від 09 липня 2008 року, укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1, за Договором про передачу Активів та Кредитних зобов'язань «Укрпромбанку» на користь «Дельта Банку», реєстровий № 2258, від 30 червня 2010 року та припинення відповідного обтяження.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, 01133, м. Київ, вул.. Щорса, 36-Б) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 102, 42 гривень.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 квітня 2015 року встановлено, що на даний час зобов'язання ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 перед АТ «Дельта Банк» за Кредитним договором № 455-013/ФКВІП-08 відсутні, а від так вважає, що зобов'язання за іпотечним договором слід визнати припиненими та зняти заборону на відчуження іпотечного майна.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі, надавши пояснення в межах доводів, якими обґрунтована позовна заява.
Представник відповідача ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, надала суду письмові заперечення, в яких позов вважає необґрунтованим, просила у задоволенні позову відмовити.
Третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що у задоволенні поданого позову слід відмовити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 09.07.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 455-013/ФКВІП-08, відповідно до якого Банком було надано Позичальнику кредит в сумі 144 500,00 дол. США, терміном до 06.07.2023 р.
В забезпечення виконання умов Кредитного договору 09.07.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 сторонами був укладений Іпотечний договір, посвідчений 09.07.2008 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстр. № 6918, відповідно до умов п. 1.2. якого в забезпечення вимог Іпотекодержателя за Кредитним договором Банком було прийнято в іпотеку земельну ділянку та будинок за адресою: вул. Довга, 36, м. Одеса.
30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України було укладено Договір про передачу активів та Кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь ПАТ «Дельта Банк», відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк» відступив, а АТ «Дельта Банк» набув право вимоги боржників по кредитних договорах, зокрема й за Кредитним договором № 455-013/ФКВІП-08, що підтверджується копією Витягу з Договору про передачу активів від 30.06.2010 р. та Додатком до нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а Позичальник зобов'язується повернуся кредит та оплатити проценти.
Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" визначено, що підставами для припинення іпотеки є: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Згідно п.7.3 Кредитного договору, сторони домовилися, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами взаємних зобов'язань.
Слід зазначити, що єдиною підставою для припинення спірного Іпотечного договору № 455-013/2ФКВІП-08 від 09.07.2008 року Позивач зазначає ухвалення апеляційним судом Одеської області рішення від 30 квітня 2015 року по цивільній справі № 521/11137/13-ц, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Відповідача про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Однак, зі змісту самого рішення від 30.04.2015 року вбачається, що жодного висновку про припинення Кредитного договору № 455-013/ФКВІП-08 як Основного зобов'язання, а тим більше, підстав для припинення Іпотечного договору, судовою колегією не зроблено. Більше того, в даному рішенні мова про Іпотечний договір № 455- 013/2ФКВІП-08, який наразі є предметом спору, взагалі не йде.
Крім того, єдиною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості суд зазначив «відсутність в матеріалах справи доказів, що у Додатку 2 від 30.06.2010 року до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк» є Кредитний договір № 455-013/ФКВІП-08». В даному рішенні судом не було встановлено факту відсутності таких обставин, а встановлено, що в матеріалах справи № 22ц/785/1050/15 їх немає. Тобто, судом фактично не встановлювалися та не перевірялися правові підстави прав вимоги АТ «Дельта Банк» за Кредитним договором №455-013/ФКВІП-08, а встановлено лише факт недоведеності Банком такої вимоги належними доказами.
Однак, зазначені висновки суду не є підставою для припинення основного зобов'язання - Кредитного договору № 455-013/ФКВІП-08 і, як наслідок, Іпотечного договору № 455-013/2ФКВІП-08.
Також можливість заміни Кредитора в зобов'язанні передбачена положеннями ст. 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином -(відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміст Договору уступки прав вимоги від 30.06.2010 року містить положення про уступку прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення за ними згідно з Додатком до договору, про що йшлося вище. Отже, з аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що заміна кредитора у зобов'язанні не призводить до припинення самого зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Суд зазначає, що будь-яких інших підстав для припинення Іпотечного договору, передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку», Позивач не зазначає та не надає жодних доказів, окрім рішення апеляційного суду Одеської області від 30 квітня 2015 року.
Крім того, дія Кредитного договору № 455-013/ФКВІП-08 не припинена, строк дії іпотечного договору також не скінчився, оскільки Основне зобов'язання не виконане в повному обсязі (п. 6.2 Іпотечного договору). Відсутні та недоведені Позивачем і інші підстави припинення іпотеки, що передбачені ст. 17 Закону.
Вирішуючи питання по суті, суд бере також до уваги, що жодних доказів погашення боргу за кредитним договором позивач суду не надала.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 2. ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 Цивільного процесуального кодексу України, засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У зв'язку з вищевикладеним, на підставі повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, через їх безпідставність.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ст. 3, 11,15, 203, 215, 512-514, 516, 572, 575,~ 585, 754 ЦК України, ст. 27, 31, 128 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання припиненим зобов'язання за іпотечним договором, зняття заборони відчуження - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя Куриленко О. М.