Справа № 495/7837/15-ц
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
09 лютого 2016 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
в складі головуючого - одноособово судді Смаглій М.В.
при секретарі - Корженко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вступили до шлюбу 14 листопада 2004 року, від шлюбу мають неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач у судовому засіданні пояснив, що надавався строк для примирення, але нічого не змінилось, були образи на його адресу, просить його позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні пояснила, що з позивачем були хороші відносини, шлюб бажає зберегти, просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, подружжя припинили шлюбні відносини з вересня 2015 року, через те, що вони виявилися людьми з несумісними характерами та різними поглядами на сімейне життя.
11 листопада 2015 року сторонам надавався строк для примирення три місяці, але до примирення сторони не дійшли.
Позивач втратив почуття любові і поваги до відповідача, подальше спільне життя і збереження сім'ї неможливі. Поновлювати шлюбні відносини позивач не бажає.
Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб може бути розірваний за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення. Суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватися на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах. Відповідно суд задовольняє позовні вимоги про розірвання шлюбу.
Керуючись ст.ст. 105 п. 3, 110, 112 СК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище «Скрипник»), ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 14 листопада 2004 року у виконкомі Краснокосянської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис № 05, які від шлюбу мають неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ст. 295 ЦПК України.
Суддя: