Справа № 463/6210/15-п Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.
Провадження № 33/783/116/16 Доповідач: Романюк М. Ф.
17 лютого 2016 року суддя Апеляційного суду Львівської області Романюк М.Ф., з участю правопорушника ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2015 року,-
постановою Личаківського районного суду м. Львова від 28.02.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та позбавити його права керування всіма видами транспортних засобів строком 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 243,60 грн. судового збору.
Козак Ю.М. визнаний винним у тому, що 30.11.2015р. о 22 год. 20 хв. в м. Львові на вул. Зелена, 35, керував транспортним засобом Мазда д.н.з. ВС 8433 СО в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Личаківського районного суду м.Львова від 28.12.2015 року та призначити інший вид адміністративного стягнення в межах санкції статті. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції не дотримано вимог ст.ст. 33, 34, 245, 252 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема: не враховано ступінь вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме: визнання ОСОБА_1 своєї провини, щире розкаяння, відсутність заподіяних збитків, вчинення правопорушення вперше. Апелянт вважає, що накладаючи на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік судом, як вважає апелянт, не взято до уваги, що ОСОБА_1 є напівсиротою та проживає із своїм батьком, який є пенсіонером. Апелянт вказує, що за місцем проживання характеризується позитивно, жодних скарг чи заяв відносно нього нема.
Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки, 28.12.2015 року подав заяву про отримання копії постанови, а саму копію отримав 18.01.2016 року тому, такий строк, на думку апелянта, пропущений із поважних причин.
Заслухавши пояснення правопорушника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк апелянту на апеляційне оскарження слід поновити, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи №463/6210/15-п, правопорушник був присутній у судовому засіданні 28.12.2015 року, заяву про видачу копії оскаржуваної постанови подав 28.12.2015 року, як і вказує в апеляційній скарзі. В матеріалах справи відсутня інформація про отримання копії постанови в інший день, ніж той, який вказує апелянт. Таким чином, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та такий слід поновити.
Висновок суду про доведеність винуватості у вчиненні зазначеного у постанові адміністративного правопорушення є обґрунтованим і ніким не оспорюється.
Згідно з санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого цією частиною тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.
Відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з постановою Личаківського районного суду м. Львова від 28.12.2015 року, суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення врахував особу правопорушника, тяжкість та характер вчиненого правопорушення, яке створює реальну загрозу життю, здоров'ю та майну інших учасників дорожнього руху, відсутність поважних причин про необхідність керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, які хоч і не виключають відповідальність, проте характеризують таку особу при вчиненні нею правопорушення.
Як вбачається за матеріалів справи в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 №917468 правопорушник ОСОБА_1 вказав, що не працює (а.с.1). Під час розгляду справи в суді першої інстанції вказав також, що не працює (а.с.11).
Керуючись положеннями ч.2 ст. 33 КУпАП, враховуючи вищезазначене, в матеріалах справи відсутнє підтвердження працевлаштування правопорушника ОСОБА_1, крім цього апелянт вказує, що не працює і в апеляційній скарзі, а відтак не матиме фінансової можливості сплатити призначений судом штраф.
Таким чином, призначене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 23 КУпАП. Підстав для скасування чи зміни постанови з обставин, наведених в апеляційній скарзі, не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
строк на апеляційне оскарження постанови Личаківського районного суду м. Львова від 28.12.2015 року поновити.
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 28.12.2015 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та позбавити його права керування всіма видами транспортних засобів строком 1 (один) рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Львівської області ОСОБА_2