Справа № 461/123/16 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.
Провадження № 22-ц/783/1827/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. В.
Категорія: 27
11 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого Тропак О.В.,
суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,
за участю секретаря Іванової О.О.,
з участю: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 12 січня 2016 року про відмову у задоволенні заяви позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,-
12 січня 2016 року Галицьким районним судом м. Львова постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за розпискою. Ціна позову зазначена у розмірі 3842154 грн 20 коп.
При пред»явленні позову позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби , належні на праві приватної власності відповідачеві, а саме: на автомобіль ОСОБА_5, 2007 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, та на автомобіль Фольксваген Транспортер, 2011 р.в, д.н.з. НОМЕР_2.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12 січня 2016 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
На вищезазначену ухвалу подано апеляційну скаргу позивачем, яка просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення її заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги наводить доводи про те, що судом першої інстанції допущено грубе порушення норм процесуального права, яке в подальшому унеможливить виконання рішення суду , зважаючи на те, що відповідач уникає виконання взятого на себе зобов»язання по поверненню коштів отриманих за розпискою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Заяву про вжиття заходів забезпечення позову позивач обгрунтовував посиланням на те, що борг в розмірі 51580 доларів США за розпискою від 04.12.2014 року відповідач повинен був повернути до 04.02.2015 року, та борг в розмірі 60000 доларів США за розпискою від 16.03.2015 року відповідач повинен був повернути до 01.07.2015 року. Оскільки сума боргу є досить значною - 3842154 грн 20 коп, і, у разі не накладення арешту, відповідач в будь-який момент може відчужити належні йому на праві приватної власності транспортні засоби, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивач просив задоволити заяву.
Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив що:
ціна позову становить 3842154,20 грн, а вартість транспортних засобів є невідомою, і заявником не подано суду жодних доказів, завдяки яким можливо було б встановити чи заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, є співмірними із заявленими ним вимогами;
всупереч вищевикладеним ( ч. 3 ст. 151, ч. 2 ст. 151 ЦПК України) правилам процесуального закону , заява не містить належного обґрунтування необхідності застосування обраного позивачем виду забезпечення позову,-
відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права , а саме - неправильного застосування положень ч. 3 ст. 151 ЦПК України.
У заяві про забезпечення позову позивачем були зазначені : причини , у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову - перелік майна, яке належить відповідачеві і на яке позивач просила накласти арешт.
Оскільки до позовної заяви були долучені письмові документи, підтверджуючі укладення між сторонами договорів позики, строк виконання яких наступив 04.02.2015року та 01.07.2015 року, тобто задовго до звернення позивача з цим позовом, що позивач розцінював як уникнення відповідача від виконання договорів. З огляду на наведене, ці обставини свідчать про те, що між сторонами дійсно виник спір, обсяг позовних вимог за якими позивачем визначено в розмірі 3842154 грн 20 коп, що відповідач не виконує своїх зобов»язань, внаслідок чого побоювання позивача про реальність загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову мають під собою підґрунтя.
Посилання суду першої інстанції як на одну із підстав для відмови у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову на не надання позивачем доказів про вартість транспортних засобів , на які вона просила накласти арешт, колегія суддів вважає неспроможним, оскільки очевидність тієї обставини, що вартість цих транспортних засобів є значно нижчою від ціни позову, не може викликати сумнівів.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:
змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні питання було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави для її застосування.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відмовивши у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції порушив положення ч. 3 ст. 151 ЦПК України, а тому апеляційну скаргу належить задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати і постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись п.2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, п. 6 ч. 1 ст. 314, ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 12 січня 2016 року скасувати та постановити нову.
Заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову задовольнити.
Забезпечити позов ОСОБА_3 (ідентифікаційний № НОМЕР_3, місце реєстрації: АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 (ідентифікаційний № НОМЕР_4, місце реєстрації: АДРЕСА_2) про стягнення боргу за договором позики в розмірі 3842154 (три мільйони вісімсот сорок дві тисячі сто п»ятдесят чотири) грн. 20 коп.
Накласти арешт на, належні ОСОБА_4 на праві приватної власності транспортні засоби:
HYUNDAI GETZ - 2007 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1,№ дв. G4ЕЕ7672485, № куз. КМНВТ51DР7U664989;
VOLKSWAGEN TRANSPORTER- 2011 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2, № дв. САА213847, № куз. WV1ZZZ7HZСН005702.
Копію ухвали надіслати для виконання Галицькому Відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку встановленому для виконання судових рішень. Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий Тропак О.В.
Судді: Приколота Т.І.
ОСОБА_6