01 лютого 2016 року м. Київ К/800/33137/14
К/800/33302/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційними скаргами Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 року
у справі № 826/1275/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект сервіс-2017»
до Міністерства доходів і зборів України,
Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
про визнання протиправними дій,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплект сервіс-2017» звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними дій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірним неприйняття Міністерством доходів і зборів України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» № 3 від 08 січня 2014 року, № 10 від 10 січня 2014 року, № 15 від 14 січня 2014 року, № 16 від 17 січня 2014 року, № 19 від 21 січня 2014 року, № 22 від 24 січня 2014 року, № 25 від 28 січня 2014 року, № 28 від 31 січня 2014 року, № 1 від 03 лютого 2014 року. Визнано прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017»: податкову накладну № 3 від 08 січня 2014 р. - визнано прийнятою та зареєстрованою 20 січня 2014 р., податкову накладну № 10 від 10 січня 2014 р. - визнано прийнятою та зареєстрованою 20 січня 2014 р., податкову накладну № 15 від 14 січня 2014 р. - визнано прийнятою та зареєстрованою 29 січня 2014 р., податкову накладну № 16 від 17 січня 2014 р. - визнано прийнятою та зареєстрованою 29 січня 2014 р., податкову накладну № 19 від 21 січня 2014 р. - визнано прийнятою та зареєстрованою 29 січня 2014 р., податкову накладну № 22 від 24 січня 2014 р. - визнано прийнятою та зареєстрованою 29 січня 2014 р., податкову накладну № 25 від 28 січня 2014 р. - визнано прийнятою та зареєстрованою 11 лютого 2014 р., податкову накладну № 28 від 31 січня 2014 р. - визнано прийнятою та зареєстрованою 11 лютого 2014 р., податкову накладну № 1 від 03 лютого 2014 р. - визнано прийнятою та зареєстрованою 14 лютого 2014 р. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачі звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять рішення судів попередніх інстанцій скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
В запереченнях на касаційні скарги позивач з доводами та вимогами скаржників не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між TOB «Комплектсервіс-2017» та ДПІ у Солом'янському районі м. Києва укладено договори від 06.03.2013 року та від 05.08.2013 року про визнання електронних документів.
За період з 20.01.2014 року по 18.02.2014 року позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних: від 08.01.2014 року № 3, від 10.01.2014 року № 10, від 14.01.2014 року № 15, від 17.01.2014 року № 16, від 21.01.2014 року № 19, від 24.01.2014 року № 22, від 28.01.2014 року № 25, від 31.01.2014 року № 28, від 03.02.2014 року № 1, які були направлені засобами електронного документообігу для реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних».
Відповідно до квитанцій № 1 вказані податкові накладні не прийнято у зв'язку із помилкою - місце знаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову, з огляду на таке.
У відповідності до абз. 5 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Положеннями пп. «г» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що у податковій накладній зазначається місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у зазначених вище податкових накладних місцезнаходження відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03186, м. Київ, вулиця Авіаконструктора Антонова, будинок 5, літера Б, кімната 701-1, а тому податковим органом неправомірно не прийнято для реєстрації податкові накладні.
Таким чином, з посиланням на вказані вище положення, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що доводи відповідача, на якого в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, не знайшли свого підтвердження щодо причини відмови у прийнятті та реєстрації даних податкових накладних.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Доводи, викладені в касаційних скаргах, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
За таких обставин підстави для задоволення касаційних скаргах відсутні.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 року у справі № 826/1275/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук