01 лютого 2016 року м. Київ К/800/2138/15
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року
у справі № 804/3204/14
за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Комплект Стейнлес Україна»
про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,
встановив:
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Комплект Стейнлес Україна» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року, у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 року у справі № 2а/0470/3796/12 постановлено до стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Метал-Комплект Стейнлес Україна», суму податкового боргу в розмірі 319 332, 79 грн.
Відповідно до довідки про стан розрахунків з бюджетом за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 274 893, 29 грн., яка в добровільному порядку не сплачена.
17.01.2012 року податковим органом прийнято рішення № 188 про опис майна у податкову заставу та 13.11.2013 року складено акт опису майна № 011.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, з огляду на таке.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Згідно із п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У відповідності до абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платників податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу (абз. 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).
З аналізу наведених норм слідує, що законодавець встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення в певній послідовності на виконання власних повноважень.
Надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливе лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків, та після звернення до суду із вимогою про стягнення коштів такого платника податків з рахунків в банку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач має відкриті банківські рахунки у банках ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ КБ «Приватбанк», ПУАТ «Фідобанк».
З метою стягнення грошових коштів, наявних на банківських рахунках відповідача, податковим органом направлялись інкасові доручення (розпорядження) та платіжні вимоги лише до одного банку - до АТ «Ерсте Банк» в січні 2013 року, які повернуто без виконання у зв'язку з тим, що рахунки відповідача арештовано та на них відсутні вільні кошти.
Однак встановлено, що податковим органом не вживалося заходів щодо стягнення грошових коштів відповідача з рахунків, відкритих у банках ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ КБ «Приватбанк», а також заходів щодо стягнення готівкових коштів відповідача.
Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що звертаючись із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, податковий орган не подав доказів на підтвердження здійснення заходів щодо погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності або відсутності таких коштів.
Посилання позивача на постанову державного виконавця від 06.09.2012 року, згідно якої на банківські рахунки боржника в ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Ерсте Банк», ПАТ КБ «Привабанк» накладено арешт, правомірно не прийнято судами до уваги, оскільки наявність готівкових коштів відповідача податковим органом не перевірялась, а сама постанова була винесена ще в вересні 2012 року і податковим органом не з'ясовано чи існує вказане виконавче провадження на виконанні.
Оскільки позивачем не виконано всі приписи Податкового кодексу України щодо процедури погашення податкового боргу в примусовому порядку за рахунок коштів платника податків, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу ТОВ «Метал-Комплект Стейнлес Україна» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2014 року у справі № 804/3204/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук