01 лютого 2016 року м. Київ К/800/64291/14
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року
у справі № 814/2510/14
за позовом Публічного акціонерного товариства «Інгул»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Інгул» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій податкового органу, направлених на організацію та проведення перевірки .
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним наказ Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 20.08.2014 року № 845 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Інгул». В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом від 20.08.2014 року № 845 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Інгул» на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.7 п. 78.7 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку із наданням документів в неповному обсязі на обов'язковий письмовий запит Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 30.07.2014 року № 6350/10/14-02-22-02-16.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, обов'язковою умовою призначення перевірки в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, який має містити можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.08.2014 року позивачем отримано письмовий запит податкового органу від 30.07.2014 року №6350/10/14-02-22-02-16 з вимогою надати пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинам з ПП «СТРІКС» за червень 2014 року та в наступних податкових періодах, на який позивачем надано відповідь від 14.08.2014 року № 723.
Однак відповідний запит в порушення зазначеної норми Податкового кодексу України не містив можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.
Доводи відповідача про те, що підставою для проведення перевірки став факт отримання від ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві акта від 19.08.2014 року №1908/26-59-22-08/38996759 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «СТРІКС» (код за ЄДРПОУ 38996759), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, квітень травень та червень 2014 року», правомірно відхилено судами, оскільки відповідний запит був направлений раніше дати складання вказаного акта, що свідчить про відсутність зв'язку між ними.
Крім того, судами встановлено, що зміст запиту і зміст наказу не співпадають в частині податкових періодів, відносно яких ДПІ вимагала у позивача надання пояснень та їх документальних підтверджень, враховуючи, що запитувалась інформації за червень 2014 року та наступні податкові періоди, а перевірку призначено за березень-червень 2014 року.
Твердження відповідача про ненадання платником податків платіжних документів спростовані матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного наказу та задоволення вимог у цій частині.
В свою чергу, відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суди виходили з того, що підстави вважати, що діями відповідача, направленими на організацію та проведення перевірки, порушені права або інтереси позивача, відсутні.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року у справі № 814/2510/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук