Справа № 815/6741/15
10 лютого 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Загрійчук О.В.
сторін:
представника позивача ОСОБА_1
представник відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОМІКРОН ПЛЮС» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610134/2 від 25.08.2015 року,-
З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ОМІКРОН ПЛЮС» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610134/2 від 25.08.2015 року.
В обґрунтування заявленої правової позиції представник позивача зазначив, що з метою підтвердження заявленої ТОВ «ОМІКРОН ПЛЮС» митної вартості товару, подавалися митному органу всі обов'язкові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості імпортованих товарів у порядку визначеному МКУ, проте документи не були визнані відповідачем достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару без відповідного обґрунтування. А тому й рішення митного органу про застосування іншого методу визначення митної вартості - шостого резервного є незаконним, що і стало підставою для звернення до адміністративного суду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.
Представник відповідача (Одеська митниця ДФС) проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав до суду заперечення, в яких, зокрема, зазначив, що Одеська митниця Державної фіскальної служби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а отже, у ТОВ «ОМІКРОН ПЛЮС» відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Омікрон плюс» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 36670909) взято на облік як особа, яка здійснює операції з товарами 03.07.2015 року, обліковий номер особи UA10039670909, що підтверджується карткою обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2015/0003566, оформленої Київською міською митницею ДФС України (копія картки додається).
13.08.2015 року між TOB «Омікрон плюс» (Покупець за контрактом) та Фірмою T-BUSINESS, INC» (Panama) (Продавець за контрактом) було укладено зовнішньоекономічний Контракт № OMKTBS/1 про поставку товару в асортименті, у кількості й за цінами, зазначеними в Специфікації до кожної партії товару (надалі за текстом - Контракт).
Згідно п. 3.1 Контракту базисні умови поставки СІР Kiev (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 р. Допускаються поставки на інших умовах згідно ІНКОТЕРМС 2010р. які зазначаються в інвойсі на окрему партію товару.
Згідно умов п. 4.1. Контракту товар поставляється за цінами, зазначеними в Специфікаціях до кожної партії товару. Ціна товару містить: ціну товару на умовах СІР Kiev (Україна) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 р. Рекламна, сувенірна продукція та подарунки - поставляються на безоплатній основі.
Згідно п. 4.2. Умови поставки, зазначені у п. 4.1. Контракту містять в собі вартість завантаження товару у транспортний засіб. Вартість пакування (виконані роботи та матеріал), страхування - включені у вартість товару.
Розділом 5 Контракту Сторонами визначено умови оплати вартості поставленого товару. Згідно п. 5.2., 5.3. Контракту оплата вартості товару здійснюється в строк не пізніше 90 днів з дати поставки партії товару. Оплата провадиться на підставі наданих рахунків-фактур (invoices) і транспортних накладних.
19 серпня 2015 року, згідно Контракту, на умовах CIF ОСОБА_2 морським транспортом було ввезено в Україну партію товару на загальну суму 36717,42 доларів США. Товар було ввезено в морському контейнері TEMU6516896 упакований в картонні коробки (847,200 кг) у кількості місць 1601, вагою нетто 19206,40 кг, вагою брутто 20053,60 кг. Згідно Звіту про зважування № 231716 від 19.08.2015 року, складеного оператором контейнерного терміналу Одеського порту вага вантажу з пакуванням складає 18590,00 кг.
21.08.2015 року було проведено фізичний огляд товару згідно Акту № б/н про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення Товару декларантом TOB «Омікрон плюс» було складено та подано головному інспектору м/п «Одеса-порт» ВМО-1 ОСОБА_3 електронну митну декларацію №500060001/2015/015649 від 25.08.2015 року та документи, необхідні для митного оформлення товару.
Митна вартість товарів була задекларована із застосуванням першого методу визначення митної вартості за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 36717,42 доларів США (811291,37 грн.).
На підтвердження митної вартості товару разом з ЕМД TOB «Омікрон плюс» було надано такі документи:
- картку обліку від 03.07.2015 р. №100/2015/0003566;
- зовнішньоекономічний Контракт № OMKTBS/1 від 13.08.2015 року;
- специфікацію №13353 від 13.08.2015 року;
- рахунок-фактури (Інвойс) №13353 від 13.08.2015 року;
- пакувальний лист №13353 від 22.08.2015 року;
- коносамент MRFB15061441;
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) №13338;
- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідемілогічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу);
- акт фізичного огляду б/н від 18.08.2015;
- Звіт про зважування №231716 від 19.08.2015 року.
Додатково митному органу було надано лист TOB «Омікрон плюс» №13353/02 від 22.08.2015 року та лист постачальника «T-BUSINESS, INC» (Panama) №13353/1 від 22.08.2015 року щодо прийняття до митного оформлення проформи інвойсу №13353 від 22.08.2015 року з виправленими даними; проформу інвойсу №13353 від 22.08.2015року.
Під час опрацювання наданих для здійснення митного оформлення документів відповідачем зафіксовано спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товару 105-2 (вимагає здійсненній контролю правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (вимагає витребування документів, які підтверджують митну вартість товару).
За результатами візуальної перевірки наданих разом з МД документів та співставлення даних, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих у ЕМД № 500060001/2015/015649 від 25.08.2015 р. встановлено, що подані документі містять розбіжності, а саме: в поданих до митного оформлення Специфікації №13353 від 13.08.2015 до зовнішньоекономічного договору від 13.08.2015 № OMKTBS/1, комерційному інвойсі від 13.08.2015 № 13353, рахунку-проформі від 22.08.2015 № 13353 зазначено різну загальну вартість товару; згідно п.4.1 зовнішньоекономічного договору від 13.08.2015 № OMKTBS/1 покупець купує товар за цінами, що зазначені у Специфікаціях до кожної партії товару. Але декларантом додатково надано лист продавця від 22.08.2015 №13353/1 з проханням прийняти в роботу проформу інвойсу від 22.08.2015 № 13353, що суперечить п.12.1 зовнішньоекономічного договору від 13.08.2015 № OMKTBS/1, в якому зазначено, що всі додатки й доповнення до дійсного контракту є його невід'ємною частиною й дійсні, якщо зроблені в писемній формі й підписані вповноваженими належним на те образом представниками сторін; відповідно до п.2.2 зовнішньоекономічного договору від 13.08.2015 № OMKTBS/1 якість товару підтверджується відповідним сертифікатом якості заводу виробника або продавця, який відсутній в пакеті документів, поданому до митного оформлення.
На підставі положень ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, 25.08.2015 р. Одеською митницею ДФС декларанта повідомлено про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) виписку з бухгалтерської документації;
4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
5) копію митної декларації країни відправлення;
6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
7) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
8) висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
25.08.2015 року позивач надіслав лист вих. №13351/6 та № 13351/9, в якому зокрема, повідомив про неможливість надання витребуваних додаткових документів.
За результатами перевірки ЕМД № 500060001/2015/015649 від 25.08.2015 року та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару інспектором ВМО-1 м/п Одеса-порт» ОСОБА_4 відмовлено з митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00260, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №500060001/2015/610134/2, відповідно до якого митну вартість товарів № 3, 4, 5, 7, 8, 9 визначено за резервним методом.
За наявності зазначеної відповіді та згідно приписів п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України виникли підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Крім того, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в митному органі, між декларантом позивача та фіскальним органом шляхом обміну електронними повідомленнями було проведено консультацію, та було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що наявні записи у спірному рішенні про коригування митної вартості від 25.08.2015 року №500060001/2015/610134/2.
Так за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості аналогічних (застосовано обґрунтовану гнучкість в застосуванні методу) товарів, митне оформлення яких вже було здійснено, є більшим, ніж заявлено ТОВ «ОМІКРОН ПЛЮС»:
- митну вартість товару № 3 було скориговано на 1,9200 дол. США за одиницю,
- митну вартість товару №4 було скориговано на 3,7500 дол. США за одиницю,
- митну вартість товару № 5 було скориговано на 3,7500 дол. США за одиницю,
- митну вартість товару № 7 було скориговано на 1,8000 дол. США за одиницю,
- митну вартість товару № 8 було скориговано на 1,8000 дол. США за одиницю,
- митну вартість товару №9 було скориговано за 1,8000 дол. США за одиницю.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, відповідачем видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/015649 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як встановлено у судовому засіданні, 19 серпня 2015 року на виконання Контракту Продавцем було поставлено партію товару (аксесуари для водяних фільтрів) за асортиментом, зазначеним Сторонами у Специфікації до Контракту № 13353 від 13.08.2015 року. За домовленістю Сторін (про що обумовлено Сторонами у Специфікації №13353 та товаросупровідних документах) партію товару було поставлено на умовах CIF ОСОБА_2 морським транспортом. За попередньою домовленість Сторін, визначеною у Специфікації № 13353 до Контракту від 13.08.2015 року загальна вартість партії товару була зазначена в розмірі 36717,00 доларів США. Вказана загальна вартість партії товару була автоматично відображена у товаросупровідних документах на товар: інвойсі № 13353 від 13.08.2015 року та пакувальному листі №13353 від 22.08.2015 року. На момент постачання товару на територію України Позивачем було виявлено помилку щодо вартості товару №5 (частини фільтрувального обладнання за код УКТЗЕД 8421). Так в Специфікації №13353 товар №5 було помилково зазначено у штуках (200 штук по 1,02 долари США за штуку) та визначено загальну ціну товару №5 - 204,00 доларів СІЛА, хоча згідно документації Продавця такий товар в дійсності вимірюється в кг. (80,8 кг по 2,53 долари США за кг) та має загальну вартість 204,42 долари США.
Згідно положень статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Згідно положень статті 188 ГК України зміни до господарських договорів можуть вноситись зміни ляхом надіслання пропозицій та отримання відповіді на пропозиції що прийняття чи не прийняття таких змін сторонами. Як вбачається з документів, наданих Позивачем митному органу, зазначені зміни в технічних характеристиках товару за позицією №5 було погоджено Сторонами, що підтверджується відповідною проформою інвойсу №13353 від 22.08.2015 року, листами Продавця та Покупця на адресу митного органу та відповідним протоколом узгодження ціни. Відповідні відомості щодо технічних характеристик товару та митної вартості поставленої партії товару були зазначені Позивачем в ЕМД та підтверджені основними товаросупровідними документами, але митний орган не прийняв їх до уваги.
З наданих позивачем документів вбачається різниця у загальній вартості частини фільтрованого обладнання у бік збільшення на 42 (сорок два) цента.
Однак, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів по 6-ти позиціям.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Аналогічна правова позиція вже була зазначена у постанові Верхового Суду України від 03 лютого 2015 року у справі К/800/21224/14.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 ст. 53 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу і декларанта.
Декларанту наданий перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Між тим, митницею не доведено, що розбіжності у зовнішньоекономічному договорі, комерційному інвойсі, специфікації щодо загальної вартості товару впливають на митну вартість товару, зазначену у документах, що підтверджують цю вартість відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, оскільки обґрунтованими сумнівами можуть вважатися підстави, якщо розбіжності виявлені саме в документах, зазначених у частині 2 цієї статті.
Також, коригування митної вартості товару, що ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях МД, не узгоджується з приписами ст. 53 Митного кодексу України.
Таким чином, відповідачем безпідставно вказано у оскаржуваному рішенні, що подані позивачем документи містять розбіжності.
Водночас, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Аналогічна правова позиція вже була зазначена у постанові Верхового Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Одеська митниця ДФС не надала суду жодних належних та переконливих доказів в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваних позивачем Рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610134/2 від 25.08.2015 року.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ОМІКРОН ПЛЮС» щодо визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів є документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному митному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2015/610134/2 від 25.08.2015 року.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Потоцька Н.В.
.