ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
12 лютого 2016 року Справа № 2а-2411/09/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючий суддя Грень Н.М.,
секретар судового засідання Гавірко О.О.,
представник позивача ОСОБА_1,
представник відповідача ОСОБА_2,
представник відповідача ОСОБА_3,
представник третьої особи ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції у Львівській області до Інституту біології тварин ОСОБА_4 академії аграрних наук, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національна академія аграрних наук України, про стягнення заборгованості, -
Державна фінансова інспекція у Львівській області звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інституту біології тварин ОСОБА_4 академії аграрних наук пр. стягнення заборгованості в сумі 14149,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КРУ у Львівській області (правонаступник - ДФІ у Львівській області) відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на ІІІ квартал 2008 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Інституту біології тварин ОСОБА_4 академії аграрних наук за період з 01.10.2006 по 30.08.2008 року, якою встановлено порушення законодавства з фінансових питань та складено акт №07-26/38 від 17.10.2008 року. Зазначає, що кошти, виділені на виконання замовлення з державного бюджету є цільовими асигнуваннями і не можуть бути використані виконавцями замовлення на інші цілі. Відповідач не використав кошти, закладені відповідно до кошторисної вартості робіт на конкретні цілі - відрядження та придбання конкретного виду та марки обладнання, а тому відповідно такі не можуть бути використані на інші цілі. Відтак, за наслідками ревізії відповідачу скеровані обов'язкові вимоги щодо усунення виявлених порушень від 31.10.2008 року №07-15м/6090 та нагадування про вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень від 30.12.2008 року та від 16.02.2009 року. Однак, вказані порушення на загальну суму 14149,57 грн. не усунуті, тому такі належить стягнути з відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав аналогічних вказаним у письмових запереченнях долучених до матеріалів справи. Зазначив, що кошти, передбачені на певні витрати згідно кошторису, зекономлено шляхом використання для виконання завдання власних засобів; проте, передбачені кошти використані для виконання цього ж завдання шляхом придбання комп'ютера, монітора, принтера, використання послуги зв'язку. Вважають, що підстав для повернення зекономлених коштів не було, а тому вимога 07-15м/6090 від 31.10.2008 року в частині відшкодування незаконних видатків активів внаслідок завищення вартості науково-дослідних робіт в розмірі 14 149, 57 гривень є протиправною, тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечив, долучив до матеріалів справи письмові пояснення, в яких зазначив, що Інститут біології тварин під час здійснення робіт з утворення НТП не вийшов за межі затверджених кошторисів, а тому підстави для повернення коштів відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та встановив наступне.
КРУ у Львівській області (правонаступник - ДФІ у Львівській області) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Інституту за період з 01.10.2006 р. по 30.06.2008 р., за результатами якої складено акт № 07-26/38 від 17.10.2008 р.
Ревізією виявлені порушення вимог законодавства України, зокрема: по НТП 29 Інститутом завищено вартість матеріалів і виконаних робіт; за договором № 81с/11 від 16.07.2007 р. планувалась закупівля рН-метра та процесора, проте, фактично вказані витрати позивачем не понесені.
Листом від 31.10.2008 р. за № 07-15м/6090 на адресу Інституту направлено обов'язкові для виконання вимоги щодо повного усунення виявлених ревізією порушень та встановлено терміни їх виконання до 20.11.2008 р. Зокрема, на підставі п.7 ст.10 Закону України “Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні” вимагалось відшкодувати, в тому числі серед іншого, незаконні видатки активів внаслідок завищення вартості науково-дослідних робіт на суму 14,1 тис. грн.
У зв'язку з тим, що виявлені порушення повністю усунуті не були, 16.02.2009 р. КРУ у Львівській області надіслано Інституту вимогу про усунення виявлених порушень, зокрема, в частині повернення зайво отриманих фінансових ресурсів за виконані науково-дослідні роботи за держзамовленням в сумі 14.1 тис. грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 року у задоволенні позову Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України до Державної фінансової інспекції у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії», відмовлено повністю.
З огляду на те, що за наявною у позивача інформацією порушення не усунуті, з метою стягнення з відповідача до Державного бюджету 14149,57 грн., останній звернувся із позовом до адміністративного суду.
Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 2 Закону України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні” головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Відповідно до п. 46 Порядку якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
З матеріалів справи встановлено, що між УААН та Інститутом біології тварин укладені державні контракти по КПКВ 6591030 та КПКВ 6591040 на створення науково-технічної продукції від 15 березня 2007 року. В результаті перевірки їх виконання відповідач вважає, що позивачу слід повернути 4622,92 грн. витрат за невикористані відрядження. Також під час виконання цих контрактів згідно з кошторисом вартості робіт позивач зобов'язаний придбати матеріалів на суму 5000,00 грн., проте, використав на матеріали 1023,75 грн.
Між Інститутом біології тварин та Міністерством аграрної політики України укладено договір від 16 липня 2007 року № 81с/12 на виконання розробок (передачу) наукової, науково-технічної продукції (НТП). Кошторисна вартість робіт за цим договором передбачала прямі матеріальні витрати на придбання процесора, вартістю 3200,00 грн., та рН-метра, вартістю 2350,00 грн. Ревізією встановлено, що кошти на це обладнання позивачем не витрачені.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 року № 830 затверджено Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
Відповідно до пункту 2 Типового положення до науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (далі - НДДКР) належать науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій
Планування собівартості НДДКР здійснюється під час розроблення перспективних, річних і квартальних планів.
Об'єктом планування, обліку, калькулювання є НДДКР в цілому або їх окремі теми (етапи).
Проведення НДДКР затверджується відповідним тематичним планом організації, за яким складається науковий звіт та здійснюється державна реєстрація.
Відповідно до п.26 Положення метою планування собівартості НДДКР є економічно обґрунтоване визначення витрат на їх виконання. Воно здійснюється шляхом розроблення калькуляцій кошторисної вартості за кожною темою (етапом), на підставі нормативних і розрахункових даних. Одночасно проводиться аналіз збалансованості обсягів розрахованих витрат з наявними виробничими ресурсами і спроможності їх використання для проведення НДДКР.
Облік витрат на проведення НДДКР здійснюється згідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року N 250, на підставі документів первинного обліку. Метою обліку витрат на проведення НДДКР є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат за місцем їх здійснення (відділ, лабораторія), контроль за термінами виконання етапів робіт та джерелами фінансування. Дані цього обліку використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників та аналітичних розрахунків (п. 38 Положення).
Згідно п. 39 Положення витрати на проведення НДДКР включаються у їх собівартість за той звітний період, у якому вони здійснені незалежно від часу їх оплати, якщо інше не передбачене Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні.
Облік фактичних витрат ведеться по кожній НДДКР окремо. На документах первинного обліку обов'язково зазначається код (шифр) НДДКР, за допомогою якого ведеться облік витрат у межах статей калькуляції.
З метою достовірності відображення в бухгалтерському обліку витрат, що включаються у собівартість НДДКР, організація забезпечує контроль за складанням первинних документів згідно з встановленим порядком (п. 40 Положення).
Відповідно до пункту 29 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, проекти кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів установ у разі потреби розглядаються головним розпорядником в присутності керівників цих установ. Головні розпорядники під час розгляду проектів кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів зобов'язані: забезпечити суворе виконання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік; додержуватися режиму економії, не допускати включення до кошторисів асигнувань, не зумовлених потребою; забезпечити в проектах кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів асигнувань та їх помісячного розподілу з урахуванням термінів проведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків або надання кредитів з бюджету протягом року; не допускати прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.
Крім того, відповідно до пункту 9 Порядку формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою КМ України від 25 серпня 2004 року № 1084, фінансове забезпечення виконання замовлення здійснюється в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на виконання державних науково-технічних програм та наукових частин державних цільових програм, фундаментальних досліджень, прикладних наукових та науково-технічних розробок з пріоритетних напрямів, прикладних розробок, розробок найважливіших новітніх технологій у відповідних галузях економіки.
Кошти, виділені на виконання замовлення з державного бюджету, є цільовими асигнуваннями і не можуть бути використані виконавцями замовлення на інші цілі.
Із змісту перелічених норм законодавства вбачається, що головні розпорядники бюджетних коштів у межах видатків державного бюджету мають право здійснювати замовлення проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт. При здійсненні науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт виконавець проводить планування собівартості НДДКР з метою економічнообґрунтованого визначення витрат на їх виконання. Крім того, виконавець веде облік фактичних витрат по кожній НДДКР, які включаються в їх собівартість, на підставі первинних документів. При складанні кошторисів виконавець повинен додержуватися режиму економії та не допускати прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.
Ревізією встановлено, що витрати за договорами на здійснення НДДКР, які передбачалися кошторисом, не підтверджені первинними документами, на підставі чого відповідач дійшов висновку, що такі витрати позивачем не понесені. Проте при цьому, позивачем зміни в кошторис щодо використання коштів на такі цілі не вносилися.
Таким чином, позивач з власної ініціативи використав кошти за вказаними договорами на витрати, не передбачені кошторисом. Доводи позивача, що ці кошти використані в межах укладених договорів, не спростовують допущеного ним порушення.
Щодо механізму повернення коштів, що визначений спірною вимогою суд зазначає наступне.
Відповідно до положень Бюджетного кодексу України бюджетні установи є неприбутковими.
Відповідно до п.12 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Згідно п.15 ст. 2 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України одним із принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів, який полягає в тому, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Пунктом 9 Порядку формування і виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних та конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 25.082004 року №1084, кошти, виділені на виконання замовлення з державного бюджету є цільовими асигнуваннями і не можуть бути використані виконавцями замовлення на інші цілі.
Згідно із ст.119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов'язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 року у задоволенні позову Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України до Державної фінансової інспекції у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії», відмовлено повністю та встановлено, що кошти використані Інститутом не за цільовим призначенням, а тому повинні бути повернені ним на рахунок бюджету, з яких вони перераховувались.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, Інститут біології тварин не використав кошти, закладені відповідно до кошторисної вартості робіт на конкретні цілі - відрядження та придбання конкретного виду та марки обладнання, а тому відповідно такі не можуть бути використані на інші цілі та повинні бути повернені ним на рахунки бюджету, з яких вони перераховувалися.
З огляду на викладені норми законодавчих актів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Відповідно ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Інституту біології тварин ОСОБА_4 аграрних наук (ЄДРПОУ 30995014) до Державного бюджету України кошти в сумі 14149 (чотирнадцять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 57 коп.
4.Судові витрати стягненню не підлягають.
Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст постанови складено та підписано 16.02.2016 року.