09 лютого 2016 року о 15 год. 35 хв.Справа № 808/348/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон»
до Запорізької митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень,
25 січня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000185/2 від 06.08.2015;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00375 від 06.08.2015.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не було надано усіх витребуваних документів, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за першим методом. Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та Pesquera Azimut S.L., Іспанія, укладено контракт №178F/2015P від 30.04.2015 (далі-контракт) на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно контракту позивачем на митну територію України ввезений вантаж - риба морожена хек (далі - товар).
Відповідно до інвойсу компанії Pesquera Azimut S.L. №15/182 від 12.06.2015 товар постачався за ціною 1,45 Євро за кг, на умовах CIF Одеса, Україна.
Для здійснення митного оформлення товару 04.08.2015 позивачем засобами електронного зв'язку до митного посту «Запоріжжя - центральний» Запорізької митниці ДФС подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/012733, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 309055,33 гривень (тобто 34,48 грн. або 1,45 Євро за 1 кг), тобто за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).
Разом з вантажно-митною декларацією позивачем для оформлення товару надано пакет документів, а саме:
- контракт №178F/2015P від 30.04.2015;
- інвойс №15/182 від 12.06.2015;
- калькуляція постачальника від 12.06.2015;
- прайс-лист від 10.06.2015;
- міжнародна товарно-транспортна накладна №38192 від 27.07.2015;
- дублікат ветеринарного свідоцтва від 03.08.2015 серії ЄРД-00 №089948;
- ветеринарний (санітарний) сертифікат від 09.06.2015 №ES-E-36-15-01787;
- сертифікат походження №7652337 від 30.06.2015;
- екологічна декларація №35648 від 22.07.2015;
- сертифікат якості №7-15 від 07.06.2015;
- лист виробника про підстави відсутності експортної декларації б/н від 23.06.2014.
Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, містять розбіжності, а саме: відповідно до умов п.5.1 контракту від 10.06.2015 №215F/2015G вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція від 12.06.2015 не містить витрат, зазначених в пункті контракту (оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця, однак зазначено «інші витрати»), натомість в контракті не зазначені витрати з калькуляції (маржа компанії); в прайс-листі від 10.06.2015 зазначено вид пакування - картонні коробки, але відповідно до даних визначених в гр.31 МД окрім коробів наявна плівка (як вид пакування). Згідно ч.3 ст.53 МК України додатковими документами для підтвердження митної вартості є прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару, але згідно документів поданих до митного оформлення прайс-лист, калькуляція надані не виробником товару.
У зв'язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею 04.08.2015 направлено електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надання наступних додаткових документів: виписку з бухгалтерської документації; каталоги специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.
06 серпня 2015 року на виконання вимог митного органу позивачем додатково надано: експертний висновок №ОИ-363 від 17.07.2015 Запорізької торгово-промислової палати; лист постачальника б/н від 05.08.2015.
Після розгляду наданих позивачем митному органу вантажно-митних декларацій та додаткових документів відповідачем 06.08.2015 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000185/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00375.
Позивач, не погодившись з карткою відмови в прийнятті митної декларації та рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.
При розгляді справи судом встановлено, що позивачем на виконання запитів, отриманих від митного органу, надавались додаткові документи, а саме: експертний висновок №ОИ-363 від 17.07.2015 Запорізької торгово-промислової палати; лист постачальника б/н від 05.08.2015.
Проте, митний орган дійшов висновку, що надані на запит позивачем додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.
Згідно вимог ч.4 ст.57 МКУ проведено процедуру консультацій між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Товар по вищевказаній вантажно-митній декларації був випущений у вільний обіг у відповідності до Х розділу Митного кодексу України.
Разом з тим, суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем до митного оформлення документи мають розбіжності, які не підтверджують заявлену позивачем митну вартість імпортованого товару, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, став висновок митного органу, крім іншого, про те, що
відповідно до умов п.5.1 контракту від 10.06.2015 №215F/2015G вартість товару включає в себе вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція документів, податки та збори в країні продавця. Надана до митного оформлення калькуляція від 12.06.2015 не містить витрат, зазначених в пункті контракту (оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні продавця, однак зазначено «інші витрати»), натомість в контракті не зазначені витрати з калькуляції (маржа компанії).
Суд зазначає, що вказана розбіжність не стосується числових показників заявленої митної вартості та жодним чино не може мати вплив на визначення її розміру, а лише може свідчити про обставини виконання сторонами досягнутих домовленостей.
Крім того, позивачем додатково надано лист компанії Pesquera Azimut S.L. від 05.08.2015, в якій зазначено, що в калькуляції від 12.06.2015 детально зазначені всі складові вартості товару, в т.ч. маржа компанії. Також зазначено, що такі складові вартості як «оформлення товаросупровідних документів» та «податки та збори», зазначені в п.5.1 контракту №178F/2015Р від 30.04.2015, входять в «інші витрати» та зазначені в п.3 калькуляції б/н від 12.06.2015.
Щодо розбіжності «в прайс-листі від 10.06.2015 зазначено вид пакування - картонні коробки, але відповідно до даних визначених в гр.31 МД окрім коробів наявна плівка (як вид пакування)», суд зазначає, що вказана розбіжність не стосується числових показників заявленої митної вартості та жодним чино не може мати вплив на визначення її розміру.
По - друге, як встановлено з листа компанії Pesquera Azimut S.L. від 05.08.2015, товар, який передавався позивачем, був упакований в коробки, а всередині коробів була наявна плівка, для захисту картону від вологи, яка надходить від свіжозамороженої риби, тобто наявність такої плівки було обумовлено особливістю імпортованого товару, та жодним чином не впливає на заявлену митну вартість товару та не перешкоджає митному органу перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
З матеріалів справи судом встановлено, що визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару, згідно ч.10 ст.58 Митного кодексу України, включає вартість товару згідно розрахунків - 309055,33 грн. (12994,90 Євро х 23,782817 курс), інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, у позивача не було.
Стосовно посилань митного органу на те, що згідно ч.3 ст.53 МК України додатковими документами для підтвердження митної вартості є прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару, але згідно документів поданих до митного оформлення прайс-лист, калькуляція надані не виробником товару, суд зазначає, що вищевказані документи виписані продавцем товару компанією Pesquera Azimut S.L. та містять всі складові вартості імпортованого товару, що в повній мірі дозволяє митному органу перевірити заявлену митну вартість товару.
Враховуючи викладе, суд дійшов висновку, що у поданих позивачем до митного оформлення документах відсутні розбіжності, які впливають на заявлену митну вартість імпортованого товару.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: «вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку: для товару - 2,25 долари США (в перерахунку 2,0546 євро кг) за 1 кг товару (МД №80602002/2015/006554 від 14.07.2015).
Разом з тим, з наданого представником відповідача до матеріалів справи витягу з ЕАІС, судом встановлено, що раніше митна вартість визначена митним органом за МД №80602002/2015/006554 від 14.07.2015, на яку відповідач посилається в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, складає 1,80 долари США за кг товару, проте відповідачем визначено митну вартість з розрахунку 2,25 долари США за кг товару. Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що дана обставина є технічною помилкою, оскільки до суду не надано жодних доказів на підтвердження даного твердження та виправлення митним органом допущеної помилки.
Суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару позивачем до матеріалів справи, серед іншого, надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-363 від 17.07.2015, відповідно до якого: ринкова вартість товару хек тушка морожена, розмір 100-200 гр (Merluccius Hubbsi), вид упаковки - картонний короб, код УКТЗЕД НОМЕР_1, країна походження Іспанія, за період травень - липень 2015 року, на умовах поставки CIF-Одеса, Україна, складала: мінімальна ціна 1,300 Євро/кг та максимальна 1,72 Євро/кг. Позивачем імпортувався товар - хек тушка морожена, на умовах поставки CIF-Одеса, Україна, за ціною 1,45 Євро за кг, що відповідає рівню цін на світовому ринку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод №2ґ).
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак вказані рішення підлягають скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон».
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 160-163, 254 КАС України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000185/2 від 06.08.2015.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Запорізької митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00375 від 06.08.2015.
Судові витрати в розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.) присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко