10 лютого 2016 року Справа № 803/19/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про зобов'язання нарахувати та виплатити суму індексації заробітної плати та суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати,
ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (надалі Нововолинська ОДПІ, відповідач) про зобов'язання нарахувати та виплатити суму недонарахованої індексації заробітної плати з 01 грудня 2010 року по 31 червня 2012 року у розмірі 8 720, 85 грн., суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 6629, 87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 17.05.2004 року ОСОБА_1 прийнята на роботу в Нововолинську ОДПІ, а з липня 2012 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною. На виконання звернення Служби безпеки України Володимир-Волинською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства України під час нарахування та виплати індексації грошових доходів службовим особам відповідача за період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року, про що складено відповідну довідку з додатками.
Перевіркою встановлено порушення відповідачем виконання вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, що призвело до недоотримання працівниками відповідача індексації заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року.
На підставі висновків перевірки Володимир-Волинської ОДФІ, прокуратурою Волинської області територіальній державній інспекції з питань праці у Волинській області (далі - ТДІПП у Волинській області) доручено провести перевірку дотримання законодавства про оплату праці службовими особами відповідача, звернувши особливу увагу на законність нарахування та виплати індексації грошових доходів і премій працівникам податкової інспекції.
За результатами проведеної перевірки, інспектором ТДІПП у Волинській області було складено акт та винесено припис №03-01-04/0462-0398 від 16.11.2012 року, в якому вказано, що індексація заробітної плати проводилась з порушенням п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а саме при нарахуванні індексації заробітної плати кожне підвищення складової заробітної плати вважалось базовим без врахування того, що розмір належної індексації заробітної плати в даному місяці перевищував розмір підвищення доходів працівника, в результаті чого працівникам безпідставно було відмовлено в проведенні індексації доходів.
Оскільки, сума індексації заробітної плати не була своєчасно нарахована та виплачена, то за порушення строків її виплати з відповідача підлягає стягненню також і компенсація згідно Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”.
В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги з підстав, вказаних у позовній заяві та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позовних вимог не визнав та пояснив, що у довідці, яка була складена посадовою особою Володимир-Волинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 12.10.2012 року, не були виявлені порушення щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати, які б стосувалися конкретно ОСОБА_1 Ні в акті перевірки, ні в приписі територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області №03-01-04/0462-0398 від 16.11.2012 року не зазначено порушень щодо нарахування та виплати індексації позивачу, зазначений припис не зобов'язує відповідача нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати працівникам.
Також з метою встановлення фактів можливих порушень вимог нормативно-правових актів про оплату праці з боку службових осіб Нововолинської ОДПІ, в тому числі тих, що є предметом даного спору, комісією, створеною Державною податковою службою у Волинській області, було проведено службове розслідування. За його результатами складено висновок від 10.12.2012 р. №72/14-009 в якому також не зафіксовано жодного порушення щодо позивача.
Крім того, в розрахунку суми індексації, наданої позивачем, нарахування проведено як за повний місяць роботи, при цьому не враховано фактично відпрацьовані дні та дні, в які позивач перебувала у відпустці, на лікарняному, що вплинуло на розмір індексації, яка нараховується лише за фактично відпрацьований час.
Представник відповідача, вказав на те, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати нараховується у зв'язку із порушенням строків її виплати, тобто, вже нарахованої, але не виплаченої в строки, передбачені чинним законодавством. Оскільки, позивачем заявлена вимога про нарахування компенсації щодо оспорюваної суми (індексації заробітної плати), то і підстави для такої компенсації відсутні. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.05.2004 року призначена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора групи документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб відділу податкового аудиту та валютного контролю (а.с. 10) . З липня 2012 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
На виконання звернення Управління Служби безпеки України у Волинській області від 19 вересня №54/3-4802 Володимир-Волинською ОДФІ проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства України при нарахуванні та виплаті індексації грошових доходів службовим особам Нововолинської ОДПІ за період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року, про що складено довідку від 12.10.2012 року з додатками (а.с.11-15, 74-84).
Перевіркою встановлено порушення відповідачем виконання вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, що призвело до недоотримання працівниками Нововолинської ОДПІ індексації заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року на загальну суму 182754, 03 грн., в тому числі і позивачем, що вбачається з додатку до довідки від 12.10.2012 року (а.с. 74-84).
На підставі висновків перевірки Володимир-Волинської ОДФІ, прокуратурою Волинської області на адресу територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області направлено лист від 05.11.2012 року №07/1-1367 вих. 12, згідно з яким доручено провести перевірку дотримання законодавства про оплату праці службовими особами Нововолинської ОДПІ (а.с. 16).
За результатами перевірки, ТДІПП у Волинській області складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №03-21-021/0462 (а.с.17-19) та винесено припис №03-01-04/0462-0398 від 16.11.2012 року (а.с.20-22).
У вищевказаному приписі зазначено, що індексація заробітної плати проводилась з порушенням п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а саме при нарахуванні індексації заробітної плати кожне підвищення складової заробітної плати вважалось базовим без врахування того, що розмір належної індексації заробітної плати в даному місяці перевищував розмір підвищення доходів працівника, в результаті чого працівникам безпідставно було відмовлено в проведенні індексації доходів. У період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року на підставі наказів керівників Нововолинської ОДПІ працівникам проводились виплати, які носять стимулюючий характер, з одночасним не нарахуванням і виплатою індексації, яка носить обов'язковий характер, що суперечить вимогам статей 22, 33 Закону України “Про оплату праці”.
За результатом перевірки, крім іншого, приписано: дотримуватись вимог п. 2, 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526.
Судом встановлено, що зазначений припис Нововолинська ОДПІ оскаржила до Волинського окружного адміністративного суду, який постановою від 11 січня 2013 року у справі №2а/0370/4007/12 відмовив в задоволенні позову Нововолинської ОДПІ (а.с.23-26). Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року (а.с.27-29) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 жовтня 2015 року (а.с.30-33) зазначена постанова Волинського окружного адміністративного суду залишена без змін.
Надаючи правову оцінку досліджуваним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України “Про оплату праці” N 108/95-ВР від 24 березня 1995 року (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структуру заробітної плати визначено статтею 2 Закону України N 108/95-ВР згідно з якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата, зокрема, це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з п. п. 2.2.7 “Інструкції зі статистики заробітної плати”, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5.
Таким чином, суми індексації заробітної плати є складовими частинами заробітної плати (додатковою заробітною платою).
Частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №9рп/2013 визначено, що положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, саме як складових належної працівнику заробітної плати, без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Статтею 33 Закону України “Про оплату праці” встановлено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” N 1282-XII від 3 липня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями) згідно з нормами статей 1, 2 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Згідно з частин 1-4 статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101%. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, в разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Індекс споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників обчислюється відповідно до “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, згідно з п.1-1 якого таке обчислення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 6 березня 2003 року (дати опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”).
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, крім інших, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
Згідно пункту 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції базовим місяцем вважається місяць, у якому мало місце таке підвищення.
Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.
Приписом територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області №03-01-04/0462-0398 від 16.12.2012 року, який є чинний та не скасований під час його оскарження в судовому порядку встановлено, що основним нормативним документом, який регулює умови оплати праці установи, де працювала позивач є постанова Кабінету Міністру України 09.03.2006 року №268 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”. Відповідно до зазначеного нормативного документу останнє підвищення посадових окладів працівників відбулось у лютому 2008 року, а тому базовим періодом для обчислення індексації заробітної плати працівників, які працюють в установі з лютого 2008 року і в яких не зростали доходи на суму, що перевищує розмір індексації є лютий 2008 року.
Перевіркою встановлено, що індексація заробітної плати відповідачем проводилась з порушенням п.5 Порядку, а саме при нарахуванні індексації заробітної плати кожне підвищення складової заробітної плати вважалося базовим без врахування того, що розмір належної індексації заробітної плати в даному місяці перевищував розмір підвищення доходів працівника, в результаті чого працівникам безпідставно було відмовлено в проведенні індексації доходів.
Таким чином, суд вважає, що у період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року працівникам Нововолинської ОДПІ, в тому числі і позивачу, недонараховано індексації, яка носить обов'язковий характер, що суперечить вимогам статей 22, 33 Закону України “Про оплату праці”.
Отже, вимога позивача про нарахування та виплату недонарахованої суми індексації заробітної плати за період з 01 грудня 2010 року по 31 червня 2012 року є підставною та такою, що підлягає до задоволення. При цьому, суд керується розрахунком сум індексації, який наданий представником відповідача (а.с. 58) та вважає, що позивачу слід нарахувати та виплатити індексацію у розмірі 6566, 40 грн., оскільки в розрахунку суми індексації, наданої позивачем (а.с. 34), нарахування проведено як за повний місяць роботи, при цьому не враховано фактично відпрацьовані дні та дні, в які позивач перебувала у відпустці, на лікарняному, що вплинуло на розмір індексації, яка нараховується лише за фактично відпрацьований час.
Суд не бере до уваги пояснення представника відповідача про те, що у довідці, яка була складена посадовою особою Володимир-Волинської об'єднаної державної фінансової інспекції від 12.10.2012 року, не були виявлені порушення щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати, які б стосувалися конкретно ОСОБА_1, оскільки згідно вказаної довідки працівниками Нововолинської ОДПІ недоотримано індексації заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 01.08.2012 року на загальну суму 182754, 03 грн., а в додатку до довідки, серед інших працівників, вказана ОСОБА_1 (а.с. 74-84). Крім того, головним державним інспектором з питань фінансування, бухобліку та звітності ОСОБА_3 на виконання службового листа № 1/10-07 від 28 січня 2016 року надано розрахунок сум заборгованості індексації заробітної плати громадянки ОСОБА_1 (а.с. 57, 58).
Разом з тим, не підлягає до задоволення вимога позивача про зобов'язання Нововолинської ОДПІ нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 6629, 87 грн. з огляду на таке.
За статтею 34 Закону України “Про оплату праці” компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” № 2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону України № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтею 3 Закону України № 2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-ІІІ).
Згідно статті 7 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
З наведених вище норм вбачається, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати нараховується у зв'язку з порушенням строків її виплати, тобто вже нарахованої суми заробітної плати, але не виплаченої в строки, передбачені чинним законодавством. Оскільки, позивачем заявлена вимога про нарахування компенсації щодо оспорюваних суми (індексації заробітної плати), яка позивачеві нарахована не була, то і позовні вимоги про нарахування та виплату компенсації є передчасними. Окрім того, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, зобов'язавши Нововолинську ОДПІ нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму індексації заробітної плати за період з 01 грудня 2010 року по 31 червня 2012 року в сумі 6 566 (шість тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень) 40 копійок.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» , суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Нововолинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму індексації заробітної плати за період з 01 грудня 2010 року по 31 червня 2012 року в сумі 6 566 (шість тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень) 40 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 15 лютого 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Т.М. Димарчук