Справа №825/128/16
про залишення апеляційної скарги без руху
16 лютого 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Глущенко Я.Б., перевіривши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення грошової компенсації,
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись із указаною постановою суду, 03 лютого 2016 року відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, положеннями частини шостої цієї процесуальної норми передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.
Згідно підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір на рівні 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень чи юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Частиною першою статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Предметом даного позову, який подано фізичною особою 05 січня 2016 року, є стягнення з Військової частини НОМЕР_1 грошової компенсації у розмірі 4686,92 грн. Тобто, позов носить майнових характер.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено з 1 січня 2016 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на рівні 1378,00 гривень.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року підлягає сплаті судовий збір у розмірі 110% від 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн), що складає 606,32 грн.
Проте, апелянтом не надано доказів сплати судового збору в указаному розмірі.
Натомість, скаржник просить звільнити його від сплати такого чи відстрочити його сплату, посилаючись на те, що Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною неприбутковою установою, і що витрати на сплату судового збору фінансуються з державного бюджету у явно занижених розмірах і вкрай неритмічно.
Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відтак, умовою відстрочення чи звільнення від сплати судового збору є скрутне матеріальне положення сторони.
Факт перебування сторони у стані, який не дозволяє сплати (вчасно сплатити) обов'язковий платіж має бути належним чином доведений суду.
На обґрунтування заявленого клопотання апелянтом не надано жодних документальних підтверджень відсутності коштів на сплату судового збору, так само як і доказів того, що його стан в подальшому зміниться, що дозволить сплатити обов'язковий платіж у визначений судом строк.
Тому, клопотання скаржника про відстрочення та про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
За таких обставин, апеляційна скарга не відповідає вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з приписами частини третьої статті 189 цього Кодексу до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення та про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року залишити без задоволення, а апеляційну скаргу - без руху.
Зобов'язати апелянта в строк до 11 березня 2016 року усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання суду оригінала документа про сплату судового збору у розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», за наступними реквізитами:
р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Глущенко Я.Б.