ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1
15 лютого 2016 року м. Київ № 826/13578/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомАудиторської фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-аудит»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про Скасування штрафної санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 25.06.2015 № 0001061503,
Аудиторська фірма у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-аудит» звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить ( з урахуванням уточнень до позовної заяви) частково скасувати штрафну санкцію у сумі 2521,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 25.06.2015 № 0001061503.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивачем вчасно та в повному обсязі сплачено єдиний податок з юридичних осіб за перший квартал 2014 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов'язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб за перший квартал 2014 року, а саме: із затримкою на 3 дні.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 24.09.2015 сторони подали письмове клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Аудиторської фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-аудит» з питань своєчасності сплати суми грошового зобов'язання за І квартал 2014 року, ІV квартал 2014 року та І квартал 2015 року платника єдиного податку .
Перевіркою встановлено порушення п. 295.3 ст. 295 розділу ІVХ Податкового кодексу України, а саме: протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб. Так, встановлено, що позивачем затримана сплата податкової заборгованості на 89, 29, 19, 3 днів.
За результатами перевірки складено акт (довідку) камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку від 25.06.2015 № 95/15.3 та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 25.06.2015 № 0001061503, яким позивача на підставі ст. 126 Глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України за затримку на 29, 19, 3 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 31811,1 грн. зобов'язано сплати штраф у розмірі 10 % у сумі 3181,11 грн. ( у тому числі 2521,00 грн. за І квартал 2014 року; 605, 50 грн. і 53,61 грн. за ІІІ квартал 2014 року).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Положеннями п. 49.1. ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2. ст. 294 Податкового кодексу України).
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);.
Згідно з вимогами п. 295.3. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З наведеного вбачається, що граничним терміном сплати позивачем податкового зобов'язання за І квартал 2014 року є 20 травня 2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 травня 2014 року позивачем фактично здійснено сплату єдиного податку у розмірі 25210,00 грн. через ПАТ «Міський комерційний банк», підтвердженням чого є копія платіжного доручення № 5 від 13.05.2014 та копія банківської виписки по рахунку позивача з 01.05.2014 по 23.05.2014 року.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» 05.04.2001 № 2346-III (далі - Закон № 2346-III) ініціювання переказу здійснюється, зокрема за платіжним дорученням.
Згідно з п. 4 ст. 22 Закону № 2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Пунктом 8.1 статті 8 Закон № 2346-III визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Порядок прийняття, реєстрації банками платіжних доручень, списання коштів з рахунків платника та виконання платіжних доручень встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.
Відповідно до п. 2.14. банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня».
Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня (п. 2.19).
З копії платіжного доручення від 13.05.2014 № 5 вбачається, що останнє прийняте банком протягом операційного дня, що, в свою чергу, дає підстави вважати, що позивач сплатив податкові зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за перший квартал 2014 року в межах граничного терміну сплати.
Крім того, відповідно до п. 129.6. ст. 129 податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми та сплату позивачем податкового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб за перший квартал 2014 року у встановлений Податковим кодексом України термін сплати, беручи до уваги те, що відповідачем не наведено жодних доказів на спростування своєчасної сплати, суд вважає податкове повідомлення - рішення від 25.06.2015 № 0001061503 частково неправомірним та таким, що підлягає скасуванню в частині.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, надані відповідачем не було надано до суду доказів, що спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа..
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги Аудиторської фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-аудит» задовольнити.
2. Скасувати штрафну санкцію у сумі 2521,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 25.06.2015 № 00010615033.
3. Судові витрати у сумі 182,70 гривень присудити на користь Аудиторської фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-аудит» за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління у м. Києві.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук