ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2016 року м. Київ № 826/2074/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у місті Києві (Атестаційної комісії)
про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (Атестаційної комісії) про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення атестаційної комісії щодо ОСОБА_1 про невідповідність займаній посаді з подальшим звільненням зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 106 КАС України, у позовній заяві має зазначатись зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Наведена вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, порушення яких спричинено конкретними рішеннями (діями, бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пунктом четвертим ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно зі статтею 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Зміст даної норми передбачає зазначення позивачем норм законодавства, які порушені особою, до якої пред'явлено вимоги - органом владних повноважень при прийнятті кожного окремого оскаржуваного рішення, вчинення дій (бездіяльності) та подання доказів наявності порушеного права.
Крім того, слід враховувати передбачений ст.11 КАС України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості, тобто, позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Водночас, згідно із визначенням, наведеним у частині 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Однак, зі змісту позовної заяви неможливо встановити реквізити оскаржуваного рішення, зокрема, номер та дату його складення.
Наведені обставини позбавляють можливості вирішити питання щодо змістовності позовних вимог до відповідача і наявність доказів на підтвердження вимог до нього, а також дотримання позивачем вимог Кодексу адміністративного судочинства України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на предметну, територіальну і інстанційну підсудність спору і дотримання строку звернення до суду з такими вимогами.
В порушення ч.2 ст.106 КАС України позивачем до позовної заяви не додано документів на обґрунтування обставин викладених у позовній заяві, зокрема копії оскаржуваного рішення. При цьому, позивачем заявлено клопотання про витребування від відповідача документів, на підставі яких стосовно позивача атестаційною комісією було прийнято рішення про невідповідність займаній посаді з подальшим звільненням зі служби в поліції через службову невідповідність, однак ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження наявності поважних причин неможливості надання доказів в обґрунтування позиції викладеної у позовній заяві, а саме, існування обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.
Також, позивачем не додано до позовної заяви копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.
У ч.3 ст.106 КАС України, крім іншого, зазначено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
В порушення зазначених вище вимог позивачем до позовної не додано копій доданих до позовної заяви документів для направлення відповідачу.
Крім того, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу про зупинення дії оскаржуваного рішення та заборонити відповідачу вчиняти стосовно позивача такі дії як: звільнення з займаної посади, відсторонення від виконання покладених обов'язків на займаній посаді у відділі управління карного розшуку Головного Управління Національної поліції у місті Києві.
Суд розцінює вказану вимогу як клопотання щодо вжиття заходів забезпечення позову. Разом з тим, позивачем не обґрунтовано в чому полягає необхідність вжиття заходів забезпечення позову у відповідності до положень ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, згідно з частиною 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
У преамбулі Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3674-VІ судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Згідно ч.2 ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» установлена мінімальна заробітна плата з 01 січня 2016 року у місячному розмірі 1 378,00 гривень.
В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 413,40 грн. за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, доказів на підтвердження сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову у належному розмірі позивачем до позовної заяви не додано.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог, а також з наданням копій такої заяви у відповідній кількості для направлення відповідачу та третій особі; документів на обґрунтування обставин викладених у позовній заяві, зокрема, копії оскаржуваного рішення або доказів неможливості надання таких документів, а також копії вказаних документів у відповідній кількості для направлення відповідачу та третій особі; надати обґрунтування клопотання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову; доказів на підтвердження сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову у належному розмірі; копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копій доданих до позовної заяви документів для направлення відповідачу.
Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу 5-ти денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О.Іщук