про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2016 рокум. ПолтаваСправа № 816/159/16
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
12 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,0114 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області та зобов'язання вчинити дії, а саме - повторно розглянути клопотання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,0114 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області та погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,0114 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
В силу приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (у редакції із змінами, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року №484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2016 року становить 1378 грн.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з позовними вимогами немайнового характеру позивач мав сплатити судовий збір у сумі 551,20 грн.
Системний аналіз положень частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" є підставою для висновку про те, що з позовних заяв, що містять кілька вимог немайнового характеру, судовий збір справляється з кожної вимоги окремо.
Аналогічну правову позицію наведено у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Позовна заява ОСОБА_1 містить декілька вимог немайнового характеру, перелічених вище.
Разом з цим, встановлено, що до матеріалів позову не надано документу про сплату судового збору.
До позовної заяви документ про сплату судового збору не додано. Доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору не надано.
Також, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 4, 5 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Крім того, суд зауважує, що згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 4 статті 105 того ж кодексу адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
В порушення вказаної норми прохальна частина позову містить вимогу про визнання протиправною відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 14,0114 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Лелюхівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.
Виходячи зі змісту вказаної вимоги суд приходить до висновку, що позовні вимоги викладені нечітко, зокрема не зазначено, яка саме відмова підлягає визнанню протиправною, у тому числі не зазначено її дату та вихідний номер.
Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Позивачу у надати строк для усунення недоліків до 24 лютого 2016 року та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору, а також уточненої позовної вимоги разом з примірником для направлення відповідачеві.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Суддя І.Г. Ясиновський