печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47780/15-к
14 січня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України на бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що він звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою щодо вчинення суддею Мелітопольського міськрайонного суду ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 375 КК України, відомості про що просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
10.12.2015 в усному порядку йому стало відомо про те, що всупереч вимогам ст. 214 КПК України відомості за вказаною заявою протягом доби до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесенні, а заява прийнята до розгляду в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст. ст. 303, 307 КПК України, ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважену посадову особу Генеральної прокуратури України внести до ЄРДР відомості за його заявою щодо вчинення суддею Мелітопольського міськрайонного суду ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 375 КК України, та розпочати досудове розслідування за цим фактом.
Будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд скарги, учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися.
У поданій скарзі ОСОБА_3 просив розглянути скаргу у його відсутність.
Також в судове засідання не з'явився представник Генеральної прокуратури України, що у відповідності до вимог ст. 306 КПК України не перешкоджає вирішенню скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності учасників судового провадження на підставі наданих матеріалів.
Слідчий суддя вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою від 03.12.2015 щодо вчинення суддею Мелітопольського міськрайонного суду ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 375 КК України, відомості про що просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З доводів скарги слідує, що вказана заява ОСОБА_3 прийнята Генеральної прокуратурою України до розгляду в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
Даних щодо іншого порядку розгляду вказаної заяви слідчому судді при розгляді скарги не представлено.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Незважаючи на те, що подана до прокуратури ОСОБА_3 заява, названа ним як «заява про злочин», остання за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить жодних даних про вчинення діянь, які містять ознаки злочину, за викладених заявником обставин.
ОСОБА_3 у заяві наводить власні міркування та припущення, при цьому у зв'язку з суб'єктивним тлумаченням норм діючого законодавства та власною інтерпретацією фактичних обставин справи, висловлює свою незгоду з процесуальними діями та рішеннями судді, що не може слугувати підставою для реєстрації його заяви в ЄРДР.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1