Справа № 755/21649/15-ц
"09" лютого 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Локоткова І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом на ? частини квартири АДРЕСА_1.
Вимоги мотивує тим, що вона є донькою ОСОБА_2., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2.
До складу спадщини належить ? частина квартири АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю на праві власності.
Після смерті ОСОБА_2 вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, адже на час відкриття спадщини вона постійно проживала разом з матір'ю в зазначеній квартирі. Проте постановою від 17.11.2015 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 Причиною відмови стало те, що у неї відсутній оригінал документа, який би свідчив про належність спадкового майна спадкодавцю.
Оригінал свідоцтва про право власності від 22.04.1993 року, виданий комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району у неї відсутній, оскільки був втрачений, у зв'язку з чим отримувала дублікат свідоцтва.
В судовому засіданні позивач підтримала позов та викладені у ньому обставини, просила задовольнити заявлені вимоги, додатково пояснила, що її квартиру пограбували, документи зникли, тому 30.03.2015 р. зверталася із відповідною заявою до Дніпровського РУ ГУ МВС України, після чого документи поновлювала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, представником Київської міської Ради Семчук Я.О. суду подані пояснення по справі з проханням провести судове засідання без участі представника відповідача (а.с. 40-41).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (1218 ЦК України).
Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 12).
Спадкову справу № 898/2015 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 було відкрито 17.11.2015 року Другою Київською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 (а.с. 45-68).
Позивач є донькою спадкодавці ОСОБА_2, що підтверджуються свідоцтвом про народження та свідоцтвами про укладення шлюбів (а.с. 63, 64, 70 ).
Заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері позивач до Другої Київської державної нотаріальної контори подавала 17.11.2015 р., у якій вказала, що окрім неї інших спадкоємців, передбачених законом чи заповітом, у тому числі чоловіка померлої, який би пережив, немає (а.с. 47).
Відповідно до ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2, та членам її сім»ї ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у рівних долях, що підтверджується дублікатом Свідоцтва про право власності на житло, виданим Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва від 13.08.2015 р., оригінал якого видавався 22.04.1993 року Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району (а.с. 15).
У свідоцтві про право власності на житло зазначено, що загальна площа квартири становить 60,7 кв.м.
Відповідно технічного паспорту на спірну квартиру, виданого Київським міським БТІ 28.08.2015 року, та довідки Київського міського БТІ про показники об»єкта нерухомості від 24.08.2015 року, відповідно до проведеної інвентаризації квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 59,4 кв.м, житлову площу - 40,5 кв.м. (а.с. 18-20, 21).
Згідно заповіту, посвідченого державним нотаріусом Сьомої Київської державної нотаріальної контори від 30 березня 1993 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1-218, ОСОБА_2 заповіла квартиру АДРЕСА_1 позивачу (а.с. 71).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обстежень від 23.10.2015 р. ? частина спірної квартири зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі дубліката свідоцтва про право власності виданого 13.08.2015 року, та по 1/4 частини - за ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с. 32-33)
Отже, спадкодавцю на праві власності належить ? частина спірної квартири.
Позивач з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 до Другої Київської державної нотаріальної контори подавала заяву на яку отримала постанову від 17.11.2015 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії з повідомленням про те, що у зв»язку з відсутністю можливості надати нотаріусу для оформлення свідоцтва про право на спадщину оригіналу правовстановлюючого документу на ? частки квартири позивачу запропоновано вирішити дане питання в судовому порядку (а.с. 14).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З урахуванням усіх наявних обставин, судом встановлено, що позивач являється єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, при цьому оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно у неї відсутній, оскільки був втрачений, у зв'язку з чим позивач отримала дублікат свідоцтва про право власності.
За викладених обставин позов знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, у зв»язку з чим підлягає задоволенню, тому за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно за заповітом, яким є ? частка квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2, оскільки позивач позбавлена можливості надати нотаріусу оригінал документу на підтвердження права власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно для отримання свідоцтва про право на спадщину.
Керуючись ст. ст. 15, 368, 1216, 1217, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 60, 63 СК України, ст. 49 Закону України «Про нотаріат», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Київської міської Ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на ? частку квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої становить 59,4 кв.м., житлова 40,5 кв.м., після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя