Номер провадження 2/754/164/16
Справа №754/6999/15-ц
Іменем України
(заочне)
04 лютого 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ярошенка С.В.,
при секретарі Моторенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач отримав від нього за договором позики 100 000 доларів США, що підтверджується відповідною розпискою від 29.11.10 року. Але своїх зобов'язань, відповідно договору, відповідач належним чином не виконав, гроші в повному обсязі до цього часу не повернув, просив стягнути з останнього суму боргу та проценти за користування коштами у розмірі 2 984 502,11 грн.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 100 000 доларів США.
На підтвердження отриманої суми відповідач надав ОСОБА_1 відповідну розписку.
Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ст. 1048 ЦК України якщо розмір процентів не встановлений договором, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання та не повернув у повному обсязі суму позики у строк, визначений договором позики, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 654 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 77, 88, 212-215, 224 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу та проценти за користування коштами у сумі 2 984 502,11 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у сумі 3 654 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий