11.02.2016 Справа № 756/14329/14-к
№1-кп/756/36/16
№756/14329/14-к
11 лютого 2016 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
проводячи в приміщенні суду судове засідання по розгляду кримінального провадження за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такого, що народився в м. Києві, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , , раніше судимого: 09.06.2006 року Оболонським районним судом м. Києва за ч.1 ст.101 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі, за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України (в редакції 2001 року) за сукупністю злочинів до 5 років позбавлення волі, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.125 КК України, -
В провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.125 КК України.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 р. йому було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14.02.2016 р. включно.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, вважаючи при цьому, що з врахуванням характеру протиправної поведінки обвинуваченого, інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть перешкодити йому у вчиненні нового злочину або забезпечити його явку в судове засідання, виконання ним інших, передбачених КПК України процесуальних обов'язків. На даний час відсутні відомості, достатні для такої зміни. По провадженню також не допитано потерпілих, свідків, що не виключає протиправного впливу на них.
Обвинувачений ОСОБА_9 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Захисник обвинуваченого поклався у вирішенні цього питання на розсуд суду.
Інші учасники судового розгляду, кожен окремо, підтримали думку прокурора.
Заслухавши думку прокурора, думку обвинуваченого, захисника, потерпілої, представників потерпілих, вивчивши матеріали провадження в межах, достатніх для вирішення питання щодо запобіжного заходу, суд вважає доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, виходячи з такого.
Оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно ОСОБА_10 спливає 14.02.15 р., враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів, даних, що характеризують особу останнього, суд, на даний час не вбачає достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.
З'ясовані в судовому засіданні обставини такий висновок суду не спростовують.
Приймаючи таке рішення суд враховує, що в судовому засіданні на час його розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я. Також суду не надано ґрунтовних доказів того, що обвинувачений має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 р. за № 990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.
Також, матеріали обвинувального акту дають суду достатньо підстав для продовження ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що на даний час інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 177 КПК, та його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_9 , враховуючи спосіб вчинення злочину, що йому інкримінуються, його наслідки, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких є обґрунтована органами досудового розслідування підозра; (ризик перешкоджання здійсненню правосуддя). У останнього наявні особисті зв'язки з іншими особами, які є можливими свідками по справі і які можуть на його прохання свідомо завадити встановленню істині у справі (ризик змови). Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на його моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), а відповідно, суд вважає за необхідне доцільним тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на думку суду більш м'яка міра запобіжного заходу не може забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, що випливають із ст.177 КПК України та його належної поведінки.
Також суд бере до уваги те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.
Таким чином, на думку суду вказані вище ризики продовжують існувати на час розгляду даного питання.
Вирішуючи дане питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи.
Згідно з рішенням Європейського суду «Марченко проти України» від 10.02.2011 р., яке є частиною національного законодавства, продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважує принцип поваги до свободи особистості.
Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи, її перебіг та наслідки.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність тримання обвинуваченого під вартою.
Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд, на даний час, вважає необхідним не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 314 - 317, 331 КПК України, суд, -
Продовжити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такому, що обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.125 КК України, що народився в м. Києві, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області, строком на 60 днів, тобто до 14.04.2016 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_13