Номер провадження 2/754/1964/16
Справа № 754/627/16-ц
Іменем України
11 лютого 2016 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Ярошенко С.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 119-121 ЦПК України по матеріалам позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Київська міська державна адміністрація про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-
Позивач звернулась до суду з вищезазначеною позовною заявою.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.01.2016 року, позовну заяву було залишено без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Письмові матеріали справи містять копію платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 100грн..
У абз. 4 п.26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз'яснено, що платіжні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Таким чином, документи про сплату судового збору подаються суду в оригіналі.
Зі змісту позову вбачається, що позовна заява містить вимоги майнового характеру.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір при зверненні до суду фізичної з позовною заявою у справах майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (що складає 551грн. 20коп.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (що складає 6890грн.00коп.).
З урахуванням вищезазначеного, позивачу необхідно було здійснити доплату судового збору у розмірі залежно від ціни позову.
Крім того, суд звертав увагу на те, що згідно абз.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті , судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленої Національним банком України в день сплати.
У азб.2 п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз'яснено, що порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК), передбачено в абзаці 2 частини першої статті 6 Закону № 3674-VI. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.
Ціна позову позивачем визначена тільки в іноземній валюті.
Суд звертав увагу на те, що письмові матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження визначеної позивачем ціни позову, яка має становити дійсну вартість нерухомого майна станом на день звернення з даним позовом до суду. Підтвердженням визначення ціни позову є відповідний висновок експертного дослідження, щодо оцінки нерухомого майна, та позивачем не надано доказів на підтвердження наявності складнощів в отриманні таких документів.
Відповідно до ч.3 ст.119 ЦПК України, позовна заява підписується позивачем із зазначенням дати її подання. Однак, позовна заява та її копії не датовані і не підписані.
За таких обставин суд надав позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Вказану ухвалу позивач отримала 29.01.2016 року про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, зазначені в ухвалі недоліки позивачем в установлений судом строк усунені не були, а тому позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119- 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Київська міська державна адміністрація про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом- вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: