Справа № 752/16811/15-ц
Провадження №: 2/752/1093/16
08 лютого 2016 року Голосіївський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ладиченко С.В.
при секретарі Рожок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 09.10 2015 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей: неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 20000 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення повноліття дітьми.
В судовому засіданні позивачка збільшила розмір позовних вимог, та просить стягнути аліменти з відповідача починаючи з 01 березня 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що проживала з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу. В них народилися діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2
На теперішній час відповідач мешкає окремо, матеріальну допомогу на утримання дітей не надає з 01.03.2014 року. Її доходів недостатньо для забезпечення в повному обсязі потреб дітей, які окрім повноцінного харчування, лікування та одягу, повинні мати можливість оздоровлюватись у літній період, та відвідувати гуртки, художні та спортивні секції для розвитку своїх здібностей.
Відповідач має доньку від першого шлюбу, проте стягнення аліментів на її утримання з відповідача не проводиться. Відповідач має нормальний стан здоров'я, займається бізнесом, має у користуванні автомобіль, квартири в м. Києві та м. Суми та має достатню можливість для сплати аліментів у розмірі в якому вона просить їх стягувати.
Вона систематично, протягом березня 2014 р. - жовтня 2015 року зверталась до відповідача з вимогою про сплату аліментів в розмірі 20 тис. гривень, але відповідач від їх сплати ухилявся. Тому вважає що на підставі ч.2 ст.191 СК України вона має право на стягнення аліментів за минулий час, тобто до її звернення до суду з відповідним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримує. Пояснила, що окрім викладених обставин в позовної заяві вона зазначає, що донька ОСОБА_3 потребує додаткової уваги та турботи, оскільки в неї є наслідки враження головного мозку, тому вона має затримку у розвитку, в зв'язку з чим вона як мати, в інтересах дитини, має займатись з донькою додатково з лікарем-логопедом, витрачати додатково кошти на купівлю ліків, та додатково відвідувати з дитиною розвиваючі здібності дитини гуртки.
Представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримує. Просив звернути увагу на те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти в розмірі 20000 грн. щомісячно, оскільки має великий дохід від бізнесу, багато нерухомого майна, коштовний автомобіль. За інформацією з відкритих джерел яка була ними отримана, відповідач подарував квартиру в м. Києві новій дружині. Це на думку сторони позивача свідчить про достатній матеріальний рівень доходів відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_6 позов визнав частково. Пояснив у судовому засіданні, що вважає такими, що не встановлені визначені законодавством обставини для стягнення аліментів за період, що передує зверненню позивача з відповідним позовом до суду. Відповідач погоджується сплачувати аліменти на утримання дітей, але з урахуванням відсутності в нього доходів, та наявності обов'язку утримувати старшу дочку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі по 500 гривень щомісячно на утримання кожної дитини, від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Між сторонами є спір як і що до розмірі щомісячної сплати аліментів, так і що до часу з якого вони підлягають стягненню з відповідача
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та мають спільних дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 Батьком цих дітей є відповідач ОСОБА_2 (а.с.4,5).
Діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкають разом з позивачкою, та знаходяться на її утриманні (а.с.6).
Дочка сторін по справі ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає на антено-невротичний синдром, затримку мовного розвитку, та потребує постійного уходу та лікування (а.с. 30-32). Лікарсько-консультативною комісію 01.02.2016 року у ОСОБА_3 встановлено наслідки органічного враження головного мозку у вигляді затримання психічного та мовного розвитку. Згідно наданої стороною позивача довідки від 21.08.2015 року ця дитина перебуває на диспансерному обліку у невропатолога.
Позивач не працює, знаходиться у відпустці по догляду за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідач займається підприємницькою діяльністю, є зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності в ГУ ДФС у Сумській області. Його дохід за 2014 рік склав 980324 грн.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та всі обставини що мають істотне значення.
Оскільки відповідач займається підприємницькою діяльністю та дохід відповідача, у зв'язку з особливостями такої діяльності, є мінливим, суд вважає доцільним визначити аліменти у твердій грошовій сумі.
Істотних обставин, які б могли унеможливити виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків належним чином суд, не вбачає оскільки відповідач є працездатним, матеріально забезпеченим.
Суд вважає що відповідач має можливість в повній мірі та належним чином виконувати покладені на нього законодавством зобов'язання, а саме сплачувати аліменти на утримання своїх дітей, до досягнення ними повноліття у грошовій сумі яку просить визначити позивач.
Відповідач займається підприємницькою діяльністю та його майновий стан і дохід у розмірі 9800324 грн. з урахуванням наявної нерухомості та відсутності інших стягнень, дозволяє сплачувати аліменти на утримання двох дітей у твердій грошовій сумі 20000 гривень щомісяця.
Суд вважає, що оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, то такий розмір аліментів забезпечить дітям позивача збереження певного матеріального рівня утримання який вони до того, як сторони припинили спільне проживання.
Добровільна допомога відповідача, якщо така і надавалась у незначних грошових сумах на утримання дітей, не позбавляє позивача можливості звернення до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.
Оскільки з позовними вимогами про стягнення аліментів позивач звернулась 09.10.2015 року, то саме від цієї дати суд вираховує початок стягнення їх з відповідача.
У частині стягнення аліментів на утримання дітей за попередній період який передував зверненню до суду з позовом - з 01.03.2014 року, суд вважає позовні вимоги позивачки в цій частині такими, що не можуть бути задоволені.
Відповідно до припису ч.2 ст.191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не між їх одержати у зв'язку з ухилянням останнього від їх сплати.
Таких переконливих доказів на підтвердження того що позивачем були вжиті заходи щодо одержання аліментів з відповідача станом з 01.03.2014 року по 08.10.2015 року стороною позивача не надано.
Суд критично ставиться на посилання представника відповідача на попередню податкову декларацію про майновий стан відповідача подану до податкової інспекції 09.11.2015 р.
Відповідно до п.18.3. ст.49 Податкового Кодексу України податкові декларації подаються за базовий звітній(податковий період), що дорівнює календарному року, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Таким чином декларація за 9 місяців 2015 року на яку посилається представник позивача не відповідає Податковому Кодексу, за достовірність викладених в неї даних відповідач не несе жодної відповідальності.
Суд враховує дані звіту про доходи відповідача ОСОБА_2 за відповідний повний звітній період надані на відповідний запит суду податковою інспекцією у довідці № 475 від 16.01.2016 року.
Також суд враховує, що хоча і є затверджена мирова угода про сплату аліментів на старшу дочку відповідача ОСОБА_8, затверджена на підставі ухвали Зарічного райсуда м. Суми 13.11.2006 року, але ніякого виконання на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди не проводиться, даних про сплату аліментів на інших осіб стороною відповідача не надано
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-218 ЦПК України, ст.ст. 141,180-182,191 СК України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 20000 (двадцяти тисяч) гривень щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 09.10.2015 року та до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, рішення суду, у частині сплати аліментів у межах платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір на користь держави в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень.
У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва, через Голосіївський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.В. Ладиченко