Номер провадження 1-кп/754/138/16
Справа№754/1174/16-к
Вирок
Іменем України
16 лютого 2016 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
за участю потерпілої - ОСОБА_4
за участю захисника - ОСОБА_5
за участю обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12015100030012846 відносно обвинувачених
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
та
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, офіційно не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.289ч.2 КК України, кожного,
Судом визнано доведеним, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановлена досудовим слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, 14.10.2015 року приблизно о 04.30год. перебуваючи по вул. Волкова,20а в м. Києві, маючи умисел на незаконне заволодіння автомобілем, а саме ЗАЗ“Lanos” д.н.з. НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_4 , за попередньою змовою, розприділивши ролі, згідно яких ОСОБА_6 причепив тросом вказаний автомобіль до невстановленого досудовим слідством автомобіля, на якому приїхали обвинувачені, а особа, щодо якої справа виділена в окреме провадження шляхом розбиття скла правих задніх дверцят проникла в салон автомобіля та сів за кермо автомобіля, після чого обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановлена досудовим слідством особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, шляхом буксирування, перегнали автомобіль в гараж по вул. Старосельській в м. Києві, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожний, повністю визнали себе винними, щиро розкаялись, фактичні обставини справи, вартість викраденого автомобіля не оспорювали та підтвердили вищеописані встановлені судом обставини справи.
Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожний, своїми умисними діями вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, а тому дії кожного необхідно кваліфікувати за ст.289ч.2 КК України.
При призначенні покарання кожному обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, ненастання тяжких наслідків, роль кожного у вчиненні злочину, дані про особу кожного, які раніше не судимі, до кримінальної відповідальності притягуються вперше, позитивні характеристики з місця проживання, які працюють неофіційно, наявність на утриманні у ОСОБА_7 малолітньої дитини, вжиття заходів останнім для відшкодування шкоди.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судом визнано щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судом не встановлено.
Враховуючи обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу кожного обвинуваченого, обставини, що пом'якшують кожному відповідальність, думку потерпілої, яка просила призначити покарання кожному обвинуваченому не пов'язане з позбавленням волі, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за їх поведінкою органами кримінально-виконавчої інспекції за місцем їх проживання, а тому застосовує до кожного покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням згідно ст.75 КК України.
Відповідно до ст.77 КК України суд не застосовує до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 додаткову міру покарання - конфіскацію майна.
Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинувачених.
На підставі викладеного, керуючись ст.323,324 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.289ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, без конфіскації майна.
ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.289ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо кожний протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на кожного обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції і повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обчислювати з часу проголошення вироку.
Речові докази передати законним володільцям.
Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних долях на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 471грн.71коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя: