Справа № 755/1972/16-ц
Ухвала
"02" лютого 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Ластовка Н.Д., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської Ради, третя особа Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання права власності у порядку спадкування за законом,-
Позивачі звернулися до Дніпровського районного суду м. Києва з вказаною позовною заявою.
Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.
За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Відповідно до вимог ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна зокрема, містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Відповідно до частини першої ст.26 Цивільного процесуального кодексу України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
Крім того, відповідно до частини першої ст.35 Цивільного процесуального кодексу України треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступати у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Разом з тим, виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем не залучено в якості відповідачів всіх осіб, права та інтереси яких можуть бути порушенні.
Відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У відповідності до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, зазначаючи підстави для залишення позову без руху, встановлює строк для усунення недоліків, про що повідомляє позивача.
За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської Ради, третя особа Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання права власності у порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати три дні з дня отримання позивачами копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: