ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24489/15-к
провадження № 1-кп/753/249/16
"27" січня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишеньки, Бориспільського району, Київської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, на утриманні має малолітню дитину 2014 року народження, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 15.12.1999 року Бориспільським райсудом Київської області за ч.2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, 23.05.2000 року постановою Бориспільського райсуду Київської області відстрочку виконання вироку скасовано і вважати засудженим за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 21.08.2001 року умовно-достроково на 11 місяців 3 дні; 06.06.2002 року Дніпровським райсудом м. Києва за ч.2 ст. 185, 15, ч. 2 ст. 185, 70, 71 КК України до 3 років позбавлення волі; 24.12.2002 року Дарницьким райсудом м. Києва за ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 289, 70, ч.4 ст. 70, ч.5 ст. 72 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 18.11.2009 року звільнений умовно-достроково на 2 роки 3 місяці 13 днів, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
В провадження Дарницького районного суду м. Києва 29.12.2015 року з Київської місцевої прокуратури №2 м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України з угодою про примирення між потерпілою та підозрюваним.
За змістом укладеної 23.12.2015 р. угоди ( а.с. 7-9), сторони ( пункт 3 угоди) погодилися на призначення покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи або навчання та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважала, що покарання, передбачене в угоді не відповідає особі обвинуваченого, потерпіла та обвинувачений просили суд затвердити угоду.
Вислухавши сторони кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та угоду про примирення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити у її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що домовленості сторін угоди при узгодженні покарання та правова кваліфікація дій обвинуваченого не мають виходити за межі загальних засад , встановлених законодавством про кримінальну відповідальність.
Разом з цим, вивченням тексту угоди про примирення та обвинувального акту встановлено, що вказаних вимог закону сторонами не дотримано.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 був засуджений у 2002 році Дарницьким райсудом м. Києва за ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України, тобто за вчинення особливо тяжкого та тяжкого злочину з призначенням покарання у виді 10 років позбавлення волі. 18.11.2009 року ОСОБА_5 був звільнений від відбування покарання умовно-достроково.
Відповідно до ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються: п. 9) особи, засуджені до позбавлення волі, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 90 КК України, якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).
Виходячи з вищевикладеного, строк погашення ОСОБА_5 попередньої судимості не пройшов, а отже кваліфікація його дій за ч.1 ст. 185 КК України не відповідає вимогам закону.
Крім того, згідно з вимогами ст. 65 КК України, суд призначає покарання:
1). У межах, установлених у санкції статті ( санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 53 цього Кодексу;
2). Відповідно до положень загальної частини цього Кодексу;
3). Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
З огляду на викладене, узгоджене сторонами покарання також не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та закону.
Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладання угоди. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжується у загальному порядку.
Таким чином, в судовому засіданні встановлена невідповідність угоди вимогам кримінального закону , що є підставою, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди.
З урахуванням того, що угоди досягнуто під час досудового розслідування, суд, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України повертає кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 470-474 КПК України,
В затвердженні угоди про примирення, укладеної 23.12.2015 року між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 - відмовити.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України - повернути прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.