Справа № 752/17677/15-ц
Провадження №: 2/752/1549/16
15.02.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Лебедєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними дій щодо відмови у наданні інформації за адвокатським запитом та зобов»язання надати інформацію за адвокатським запитом,
27.10.2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (далі по тексту КЛ «Феофанія» ДУС) про визнання незаконними дій щодо відмови у наданні інформації за адвокатським запитом та зобов»язання надати інформацію за адвокатським запитом,
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що вона, здійснюючи адвокатську діяльність, 07.09.2015 року з належним чином оформленим адвокатським запитом за вихідним № 04/03-1012 від 04.09.2015 року звернулася до КЛ «Феофанія» ДУС з проханням надати завірену копію медичної карти ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, проживав за адресою: АДРЕСА_1), який перебував на лікуванні в КЛ «Феофанія» ДУС з належним обґрунтуванням необхідності та правових підстав для надання вказаної інформації. Листом за вихідним № 6-10/2059 від 09.09.2015 року відповідач відмовив у наданні запитуваної нею інформації, з тієї підстави, що відповідно до положень ст. 159 КПК України відповідач не має правових підстав для надання медичної документації за адвокатським запитом.
Такі дії КЛ «Феофанія» ДУС є незаконними та протиправними, а також такими, що перешкоджають їй у здійсненні адвокатської діяльності щодо надання правової допомоги, здійснення представництва, захисту прав та інтересів у суді клієнта.
У позовній заяві позивач також послалася на те, що, звертаючись з адвокатським запитом, вона діяла в межах п.п. 1, 7, 10, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вчиняла дії не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. Витребовувана нею копія медичної карти ОСОБА_3 необхідна їй у зв»язку з наданням правової допомоги відповідачу у цивільній справі, що розглядається Печерським районним судом м. Києва ОСОБА_4, яка є онукою та спадкоємицею майна померлого ОСОБА_3 для збирання та подання доказів суду з метою доведення її права на спадщину, а саме звернення до установ судово-психіатричної експертизи для отримання експертного висновку, для чого необхідна відповідна інформація та документи, що запитувались у відповідача відповідно до ст. ст. 10, 27, 38, 42, 57, 60 ЦПК України.
Просила визнати незаконними дії КЛ «Феофанія» ДУС щодо відмови у наданні інформації за адвокатським запитом за вихідним № 04/03-1012 від 04.09.2015 року, зобов»язати КЛ «Феофанія» ДУС надати адвокату ОСОБА_1 інформацію за адвокатським запитом - завірену копію медичної карти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебував на лікуванні в КЛ «Феофанія» ДУС, відшкодувати за рахунок КЛ «Феофанія» ДУС понесені судові витрати по сплаті судового збору.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити у повному обсязі з зазначених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача у судовому засіданні визнала, що направлена КЛ «Феофанія» ДУС відповідь на адвокатський запит була некоректною у частині щодо зазначених підстав для відмови у наданні запитуваної інформації, а саме посилання на ст. 159 КПК України, однак саму відмову у наданні медичної документації на адвокатський запит вважала правомірною, оскільки інформація, що міститься у медичній карті хворого є конфіденційною інформацією, просила відмовити в задоволенні позову.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився, про його дату та місце повідомлений належним чином, з будь-якими клопотаннями про відкладення судового розгляду справи до суду не звертався.
З огляду на викладене, врахувавши думку позивача та представника відповідача, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи.
Заслухавши осіб, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до КЛ «Феофанія» ДУС не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 5548 виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 04.12.2014 року № 27. (а.с. 9).
07.09.2015 року КЛ «Феофанія» ДУС отримано адвокатський запит вихідний № 04/03-1012 від 04.09.2015 року (у порядку ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с.6).
Відповідно до правил ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема - звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об»єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб), а правилами ст. 24 цього ж Закону визначено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об»єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов»язані не пізніше п»яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
09.09.2015 року в.о. головного лікаря КЛ «Феофанія» ДУС адвокату ОСОБА_1 листом № 6-10/2059 з приводу запиту за вихідним № 04/03-1012 від 04.09.2015 року, стосовно надання копії історії хвороби гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомив, що відповідно до положень ст. 159 КПК України у КЛ «Феофанія» ДУС відсутні правові підстави для надання медичної документації за її запитом. (а.с.7).
Звертаючись в суд з позовом, позивач стверджує, що дії відповідача, вчиненні при вирішенні її адвокатського запиту, є незаконними, оскільки вона, як адвокат, котра надає правову допомогу ОСОБА_4, яка є онукою померлого ОСОБА_3, мала право на отримання копії медичної карти останнього, така інформація відповідно до ст. ст. 20, 21 Закону України «Про інформацію» не має обмежень у доступі, а відповідно до ст. 39 Основ законодавства України про охорону здоров»я лікар зобов»язаний на вимогу пацієнта, членів його сім»ї або законних представників надати їм таку інформацію повністю і в доступній формі.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 20, 21 Закону України «Про інформацію»: інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров»я, а також адреса, дата і місце народження; за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом; інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
Правилами статі 39 Основ законодавства України про охорону здоров»я передбачено, що пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров'я. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров'я дитини або підопічного. Медичний працівник зобов'язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров'я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров'я. Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров'я або погіршити стан здоров'я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров'я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами. У разі смерті пацієнта члени його сім'ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.
Як видно зі змісту адвокатського запиту, адвоката ОСОБА_1, в ньому міститься посилання на те, що завірена копія медичної карти ОСОБА_3 необхідна для звернення до установ судово-психіатричної експертизи з метою збирання доказів у цивільній справі та подальшого їх подання до суду.
Смтатею 71 Основ законодавства України про охорону здоров»я визначено, що проведення судово-медичної і судово-психіатричної експертизи призначається особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором або судом у порядку встановленому законодавством, для вирішення питань, що потребують спеціальних знань у сфері судово-медичної або судової психіатричної експертизи.
З аналізу статей 11, 20, 21 Закону України «Про інформацію» та ст. 39 Основ законодавства України про охорону здоров»я, суд приходить до висновку, що витребовувана адвокатом ОСОБА_1 у КЛ «Феофанія» ДУС інформація стосується стану здоров»я фізичної особи, а тому є конфіденційною, однак не може бути розголошена у виключному порядку, як про те роз»яснив Конституційний Суд України у рішенні від 30.10.1997 року по справі № 18/203-97 щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру», оскільки не є такою, що необхідна пацієнту або ж його близьким родичам про стан здоров'я пацієнта, з»ясування мети проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогнозу можливого розвитку захворювання, у тому числі наявності ризику для життя і здоров'я.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані дії КЛ «Феофанія» ДУС щодо відмови адвокату ОСОБА_1, яка надає правову допомогу ОСОБА_4 у цивільній справі, яка перебуває у провадженні суду, для подання копії медичної карти до установ судово-психіатричної експертизи з метою зібрання доказів та подальшого їх подання до суду є правомірними, підстави для визнання таких дій незаконними та зобов»язання надання копії медичної карти пацієнта на адвокатський запит, поданий у порядку статей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у суду відсутні.
Отже, заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги про визнання незаконними дії КЛ «Феофанія» ДУС щодо відмови у наданні інформації за адвокатським запитом за вихідним № 04/03-1012 від 04.09.2015 року, зобов»язання КЛ «Феофанія» ДУС надати адвокату ОСОБА_1 інформацію за адвокатським запитом - завірену копію медичної карти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебував на лікуванні в КЛ «Феофанія» ДУС, відшкодування за рахунок КЛ «Феофанія» ДУС понесених судових витрат по сплаті судового збору з зазначених у позовній заяві підстав не знайшли свого підтвердження, а тому не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 20, 21 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 24-1, 39, 71 Основ законодавства України Про охорону здоров»я, ст.ст. 20, 24, 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 283 ,284, 285, 286 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 16, 60, 88, 208, 213, 218 ЦПК України суд, -
позові вимоги ОСОБА_1 до клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними дій щодо відмови у наданні інформації за адвокатським запитом та зобов»язання надати інформацію за адвокатським запитом, залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Плахотнюк К.Г.