Справа № 715/2483/15-к
Провадження № 1-кп/715/4/16
16.02.2016 Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 , ОСОБА_4
потерпілий ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015260080000474 по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , з середньою освітою, громадянина України, українця, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого
16 червня 2005 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
07 липня 2006 року за ч. 1 ст. 185 КК України Герцаївським районним судом Чернівецької області до 1 року 6 місяців позбавлення волі,
13 вересня 2006 року Герцаївським районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,
11 грудня 2008 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,
24 лютого 2009 року Герцаївським районним судом Чернівецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі,
13 грудня 2012 року Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
26 вересня 2015 року обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою, із пасовища в с. Валя Кузьмин Глибоцького району Чернівецької області, таємно викрали коня рижої масті, який належить ОСОБА_5 , завдавши останньому матеріальної шкоди на суму 8 000 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненому злочині визнав та пояснив, що 26 вересня 2015 року він разом із ОСОБА_8 поверталися додому зі ОСОБА_10 , ішли пішки, на пасовиську у с. Валя Кузьмин побачили коня і вирішили його вкрасти. Вказував на те, що коня із пасовиська вивів ОСОБА_11 , після чого вони пішли до себе додому. В той день після обіду в с. Луківці коня продали за 6 000 гривень знайомим ОСОБА_12 , однак, гроші поділити не встигли. Вказував, що у вчиненому кається та просив суд суворо не карати.
Обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що 25 вересня 2015 року він зустрівся із ОСОБА_9 , останній запитав його чи він не знає когось, хто приймає худобу, бо в нього захворіла мама і йому терміново потрібні гроші і він хоче продати коня. Вказував на те, що вони того ж дня, ввечері поїхали в с. Волоку, а зранку на другий день ішли звідти пішки додому. Коли підійшли до с. Валя Кузьмин ОСОБА_9 вкрав коня. Вказував на те, що домовився із людьми, щоб його здати, за що отримав він них 100 гривень. При цьому свою вину у вчиненому злочині визнав та просив його суворо не карати.
Разом із тим, незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_8 частково визнав свою вину, його вина та вина ОСОБА_9 підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 26 вересня 2015 року десь біля 07 години він вивів коня та прив'язав біля городу. Біля 10 години послав сина ОСОБА_13 за конем, однак, його там не було. Вказував на те, що біля 17 години зателефонував до міліції, через 20 хвилин йому передзвонили і сказали, що знайшли коня біля ОСОБА_14 в стайні. Вказував на те, що будь яких претензій до обвинувачених він не має, так як коня йому повернули, а батько ОСОБА_12 відшкодував йому вартість ланцюга, просив суд останніх суворо не карати.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що в суботу 26 вересня 2015 року він був вдома, до нього подзвонив ОСОБА_16 і сказав, що він із с. Велика Буда, у його товариша захворіла мама, йому терміново потрібні гроші і він хоче здати коня. Тому він разом зі своїм товаришем ОСОБА_17 поїхали в с. Луковиця. На зупинці до них підійшов ОСОБА_12 , сів у машину і вони поїхали на пасовисько, там був Арушті із конем. Вони погрузили коня в машину ОСОБА_18 дав ОСОБА_12 6 000 гривень. Арушті в той час змотував ланцюг на руку. При цьому вказував на те, що він питав у ОСОБА_8 чи кінь не крадений, однак, той запевнив, що кінь ОСОБА_19 . Після того, як вони від'їхали були затримані працівниками міліції.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що 26 вересня 2015 року до нього зателефонував ОСОБА_20 і сказав, що дзвонили люди з Герцаївського району, хочуть продати коня. Вони приїхали біля 15-16 години. ОСОБА_11 чекав їх на зупинці і сказав, що покаже де кінь. Вони поїхали на пасовисько, там був Арушті з конем. Останній казав, що кінь його, але в нього хвора мити, тому йому терміново потрібні гроші. Вказував на те, що дав ОСОБА_12 6 000 гривень.
Із протоколу огляду місця події від 26 вересня 2015 року вбачається, що в автомобіля марки Мерседес Бенц д.н. НОМЕР_1 , в с. Луковиця Герцаївського району Чернівецької області виявлено коня.
Постановою від 27 вересня 2015 року коня визнано речовим доказом по кримінальному провадженні № 12015260080000474.
Із протоколу пред'явлення особи до впізнання від 29.09.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_15 впізнав особу - ОСОБА_9 , який продав йому коня 26.09.2015 року в с. Луковиця.
Із протоколу пред'явлення особи до впізнання від 29.09.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_17 впізнав особу - ОСОБА_9 , який продав йому коня 26.09.2015 року в с. Луковиця.
Із протоколу пред'явлення особи до впізнання від 30.09.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_15 впізнав особу - ОСОБА_8 , який продав йому коня 26.09.2015 року в с. Луковиця.
Із протоколу пред'явлення особи до впізнання від 30.09.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_17 впізнав особу - ОСОБА_8 , який продав йому коня 26.09.2015 року в с. Луковиця.
Протколом проведення слідчого експерименту від 06 10.2015 року із обвинуваченим ОСОБА_9 , з якого вбачається, що останній показав де, коли та при яких обставинах він разом із ОСОБА_8 вкрав коня.
Протколом проведення слідчого експерименту від 12.10.2015 року із обвинуваченим ОСОБА_8 , з якого вбачається, що як він разом із Арушті вчинив крадіжку коня.
Аналізуючи всі обставини справи, докази зібрані по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у вчиненому обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є склад злочину передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що вони вчинили таємне викрадення майна, ОСОБА_9 - за кваліфікуючою ознакою: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_8 - за кваліфікуючою ознакою: таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.ст. 65 КК України, суд враховує всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення ним злочину, вартість викраденого, особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, що раніше не судимий, вчинив злочин перебуваючи під домашнім арештом, часткове визнання вини, стан здоров'я та майновий стан, активне сприяння у розкритті злочину, відсутність претензій з боку потерпілого.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 є відсутність претензій з боку потерпілого, активне сприяння у розкритті злочину, його молодий вік.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно призначити покарання у виді арешту на строк п'ять місяців. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У разі призначення судом іншого покарання, ніж позбавлення волі, зарахування строку попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження здійснюється в такому порядку:
1) строк попереднього ув'язнення переводиться у строк позбавлення волі відповідно до співвідношення, визначеного абзацом першим цієї частини;
2) визначений відповідно до пункту 1 цієї частини строк позбавлення волі переводиться в інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного частиною першою цієї статті.
Згідно з абзацом 4 ч. 5 ст. 72 КК України, суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 утримувався під вартою 2 місяці і 24 дні, суд виходячи із вищенаведених норм закону приходить до висновку, що обвинуваченого слід звільнити від відбування покарання, оскільки строк попереднього ув'язнення відбутий засудженим у межах кримінального провадження перевищує фактично призначене покарання.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_9 відповідно до вимог ст.ст. 65 КК України, суд враховує всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення ним злочину, вартість викраденого, особу винного, який раніше неодноразово судимий за вчинення крадіжок, судимість не погашена, негативно характеризується за місцем проживання, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, відсутність претензій з боку потерпілого, його стан здоров'я та майновий стан.
Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає: повне визнання вини, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, його стан здоров'я. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_9 не можливе без ізоляції від суспільства і вважає необхідним призначити йому міру покарання у виді позбавлення волі. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 засуджений вироком Герцаївського районного суду від 29 жовтня 2015 року за ст. 395 КК України до 3 - місяців арешту.
А тому суд вважає, що ОСОБА_9 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України необхідно визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Герцаївського районного суду від 29 жовтня 2015 року, більш суворим призначеним за даним вироком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) місяців арешту.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк його утримання під вартою з 05 жовтня 2015 року по 29 грудня 2015 року з розрахунку один день утримання під вартою за два дні арешту.
Звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у зв'язку із відбуттям строку покарання.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_8 продовжити дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_9 за сукупністю, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Герцаївського районного суду від 29 жовтня 2015 року, більш суворим покаранням призначеним за даним вироком визначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 13.01.2016 р., зарахувавши до нього строк покарання відбутого за вироком від 29.10.2015 р. Герцаївського районного суду з 13 січня 2016 року.
До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Речові докази - коня, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 залишити йому.
На вирок суду може бути подано апеляцію в апеляційний суд Чернівецької області через Глибоцький районний суд Чернівецької області на протязі 30-ти діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу.
Суддя: