Справа № 22-ц/793/369/16Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 27 Гончарук В. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
10 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоФетісової Т. Л.
суддівКачана О. В. , Храпка В. Д.
при секретаріСиниці Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_6 та до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду із вказаним позовом, яким просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 24 605,20 доларів США та 50 585,68 грн. пені., мотивуючи про те, що ОСОБА_6, як позичальник, не виконав свої зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого у нього перед банком виникла заборгованість, а ОСОБА_7, як поручитель, згідно відповідного договору поруки відповідає за належне виконання позичальником його кредитним зобов'язань солідарно з останнім.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.02.2014 позов задоволено та стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором ФВ18-3/08 від 22.02.2008 в сумі 247 100,03 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи про те, що суд не обґрунтував своє рішення про задоволення позовних вимог банку, не вказавши, зокрема, на складові суми боргу; суд не врахував, що банк не зарахував деякі платежі позичальника на погашення боргу (30.03.2010 - 351,00 долар США (банк у розрахунку зазначає про сплату лише 61,20 долара США), 19.09.2011 - 970,00 доларів США (банк вказує 670,00 доларів США)); розрахунок боргу, наданий банком суду, не такий, як наданий позичальнику у жовтні 2013 року; банк не представив суду належних доказів наявності та розміру заборгованості у позичальника (первинних бухгалтерських документів).
Справа розглядалася судами різних інстанцій неодноразово.
Так, рішенням апеляційного суду Черкаської області від 24.06.2015 рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.02.2014 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги банку задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №18-3/08 від 22.02.2008 станом на 24.06.2015 в такому розмірі: борг по тілу кредиту - 22515,48 доларів США (15383,17 доларів США - строкова заборгованість по кредиту; 7132,31 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту), що еквівалентно 484661,91 грн., заборгованість за відсотками - 2089,72 доларів США, що еквівалентно 44982,73 грн., пеня - 40785,68 грн. (за несвоєчасну сплату процентів - 28839,49 грн., за несвоєчасну сплату кредиту - 11946,19 грн.), а всього 24605,20 доларів США, що еквівалентно 529644,65 грн. та 40785,68 грн. пені. В задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_7 відмовлено.
Ухвалою ВССУ від 02.12.2015 справу в частині позовних вимог банку до ОСОБА_7 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В силу положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України про те, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, та ч. 4 ст. 338 ЦПК України про те, що висновки і мотиви, з яких касаційним судом скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, це, в даному випадку, визначає межі апеляційного розгляду, а саме : про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_7 на користь банку на підставі відповідного договору поруки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав та мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник не виконав належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, що свідчить про необхідність солідарного стягнення з позичальника та поручителя, який згідно відповідного договору поруки несе солідарну відповідальність за належне виконання кредитних зобов'язань позичальником, на користь кредитора сум, передбачених кредитним договором.
Однак повністю погодитися з розміром суми, яку слід стягнути з поручителя, колегія суддів не може, виходячи з наступного.
При розгляді справи встановлено, що 22.02.2008 між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», як кредитором, укладено кредитний договір № 18-3/08 (а.с. 6-10), згідно якого ОСОБА_6, як позичальнику, надано споживчий кредит в розмірі 26 000,00 доларів США строком з 22.02.2008 по 21.02.2018 зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитними коштами (розділ І кредитного договору).
Згідно додаткової угоди №1 від 16.02.2009 до кредитного договору від 22.02.2008 №18-3/08 (а.с. 14) його сторони визначили розрахунковий рахунок, на який позичальник має сплачувати кошти у погашення заборгованості за кредитним договором, та домовилися, що з моменту укладення додаткової угоди до кредитного договору, всі отримані від позичальника кошти направляються банком в першу чергу для оплати простроченої суми комісійних платежів, потім - простроченої заборгованості по процентах за кредит, потім - простроченої заборгованості по кредиту, потім строкової заборгованості по нарахованим комісіям, потім строкової заборгованості по процентах за кредит, потім строкової заборгованості по кредиту.
У забезпечення виконання ОСОБА_6 його зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», як банком, та ОСОБА_7, як поручителем, 22.02.2008 укладено договір поруки №ДП-18-3/08 (а.с. 21-22), згідно умов якого поручитель зобов'язався перед банком відповідати за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 18-3/08 від 22.02.2008 солідарно з останнім (розділ 1 договору поруки).
Наявність та сума боргу позичальника перед банком станом на 31.03.2012 (дата проведення банком розрахунку заборгованості) встановлена рішенням апеляційного суду Черкаської області від 24.06.2015, яке, в цій частині, залишено без змін по результатам касаційного перегляду ухвалою ВССУ від 02.12.2015.
В силу ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі; ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України - у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення в солідарному з позичальником порядку з поручителя суми боргу за кредитним договором, наявність та розмір якої встановлено рішенням апеляційного суду Черкаської області від 24.06.2015 (всього 24605,20 доларів США, що на 24.06.2015 еквівалентно 529644,65 грн. та 40785,68 грн. пені), у зв'язку з чим оскаржене рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.02.2014 в частині вирішення позовних вимог банку до ОСОБА_7 про стягнення 247100,03 грн. слід скасувати, оскільки висновки суду першої інстанції про розмір заборгованості, зокрема, у частині пені, не підтверджуються матеріалами справи, тобто має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів враховує, що доводи апеляційної скарги не стосуються та не спростовують правильність висновків суду щодо стягнення кредитної заборгованості з поручителя солідарно з позичальником.
Зокрема, колегія суддів вважає, що додатковою угодою №1 від 16.02.2009 до кредитного договору від 22.02.2008 №18-3/08 її сторони не змінювали та не збільшували обсяг зобов'язань позичальника, оскільки ця додаткова угода змінює порядок погашення заборгованості, однак ніяким чином не стосується її розмірів та строків нарахування. При цьому, та обставина, що згідно додаткової угоди в першу чергу погашається заборгованість за комісійними платежами не свідчить про збільшення зобов'язань позичальника за кредитним договором та, відповідно, поручителя, так як згідно його початкових умов позичальник зобов'язався погашати усі платежі (тіло кредиту, відсотки за користування кредитом, нараховані санкцій, комісії та ін.).
Більш того, колегію суддів достовірно встановлено, що позичальником ОСОБА_8 комісія за відкриття позичкового рахунку, передбачена у п.1.2.кредитного договору була повністю оплачена 22.02.2008 року, тобто в день укладення між сторонами кредитної угоди. Даний факт вбачається з наданої банком завіреної копії заяви на переказ готівки від 22.02.2008 року від платника ОСОБА_8 на користь позивача по справі, де призначення платежу є комісія за відкриття позичкового рахунку в сумі 1313 грн. та за аналіз ліквідності 300 грн.
Відповідно до п.22 постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» згідно частини першої статті559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Отже, обставин, які б у аспекті положень ст. 559 ЦК України, давали підстави для висновку про припинення поруки, при апеляційному розгляді встановлено не було.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення по справі, які суд вважав доведеними, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Отже, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 лютого 2014 року у даній справі в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_7 слід скасувати з винесенням у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_7 в солідарному порядку з боржником ОСОБА_8 заборгованості за кредитом у загальній сумі 24 605,20 доларів США, що еквівалентно 529644,65 грн. та 40785,68 грн. пені.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу - задовольнити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_6 та до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_7, - скасувати.
Позов у цій частині задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 солідарно з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №18-3/08 від 22.02.2008 борг по тілу кредиту - 22515,48 доларів США (15383,17 доларів США строкова заборгованість по кредиту; 7132,31 доларів США прострочена заборгованість по кредиту), що еквівалентно 484661,91 грн., заборгованість за відсотками - 2089,72 доларів США, що еквівалентно 44982,73 грн., заборгованість по пені - 40785,68 грн. (за несвоєчасну сплату процентів - 28839,49 грн., за несвоєчасну сплату тіла кредиту - 11946,19 грн.), а всього 24 605,20 доларів США, що еквівалентно 529644,65 грн. та 40 785,68 грн. пені.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня його проголошення.
Головуючий :
Судді :